Агрокар'єра

Компанія «Байєр» в Україні є давнім та надійним партнером проєкту «Агрокебети». Щороку вона надає менторів для проходження шестимісячної практики студентами, влаштовує гостьові лекції та в цілому постійно переймається активностями. Розпитали генерального директора «Байєр» в Україні, пана Олівера Гірліхса, навіщо транснаціональній корпорації українські освітні проєкти, що мають вивчати майбутні аграрії, та якими він бачить місцевих спеціалістів.

З другого семестру 2020-2021 навчального року студенти проєкту «Удосконалення магістерської програми з агрономії на півдні України» проходитимуть практику в одному з 12 аграрних підприємств півдня України. Разом із підготовленими менторами-практиками студенти поринуть у реальну виробничу практику аграрного бізнесу, стануть учасниками реальних бізнес-кейсів, опанують сучасні професійні навички та компетенції в галузі агрономії та познайомляться з агротехнологіями в умовах зрошуваного землеробства.

Після успішно розпочатого у 2019 році пілотного проєкту «Агрокебети» в НУБіП України, поточного року відразу п’ять регіональних аграрних закладів вищої освіти виявили готовність долучитись до нього. Тож нині професію field manager здобувають 197 студентів. Чим столичні «Агрокебети» відрізняються від регіональних та які нові фішки додалися до навчальної програми, AgroPortal.ua дізнавався в організаторів та новоспечених студентів.

У процесі навчання обов’язковою є саме виробнича практика. Тому магістерська програма «Агрокебети» й передбачає проходження студентами практики виключно у лідерів аграрного ринку.

У студентів навчальної програми «Агрокебети» триває виробнича практика: з кінця квітня вони знаходяться на підприємствах своїх менторів і лише 19 жовтня повернуться на стаціонарне навчання до НУБіП України. AgroPortal.ua дізнавався, як юні агрокебетівці проходять випробування полем, чи використовують знання, здобуті в університеті, та чого навчила їх практика.

Менеджери світового рівня стверджують: «Теорія — це коли все відомо, але нічого не працює. Практика — це коли все працює, але ніхто не знає чому».

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», освітній проєкт «Агрокебети» та онлайн-видання AgroPortal.ua оголошують про старт голосування на визначення «Перспективного агрополітика України 2020».

Рік тому в аграрно-освітню тусовку потрапило слово «Агрокебети». Ніхто не розумів, що це, для чого та кому це потрібно. Але вже сьогодні на ці «кебети» чекають у кожному аграрному університеті України.

Не так давно в освітньому середовищі розгорнулась жвава дискусія щодо нових педагогічних звань. Міністерство освіти і науки пропонує ввести нові педагогічні звання — «викладач-експерт», «викладач-інноватор», «викладач-наставник».

Запровадження карантину внесло корективи в операційну діяльність не лише аграрних підприємств, а й закладів вищої освіти. Перехід в онлайн-формат став чи не єдиним шляхом для ефективного продовження навчання студентів. Прикладом тому є успішний кейс адаптації навчання та здача сесії в режимі онлайн на магістерській програмі «Агрокебети».

Глобальна криза, питання про обмеження експорту, зміни цін на енергоносії. Ці та інші фактори прямо чи опосередковано вплинули на агропродовольчий сектор світу, і Україна не є винятком. СЕО (генеральний директор) «Галс Агро» Сергій Кравчук озвучив п’ять аргументів, які здатні посилити агропромисловий комплекс як всередині країни, так і ззовні за будь-яких умов.

У вересні 2019 року 46 студентів розпочали своє навчання у новітній освітній програмі «Агрокебети». Проте так званий «екватор навчання» подолали не всі — залишилося 42. Кожен зі студентів прийшов на навчання з різними цілями, але всіх їх об’єднує одне — бажання вдосконалюватися та розвивати український агропромисловий комплекс.

Освітня програма «Агрокебети» розширює свою присутність ще в трьох аграрних регіональних університетах України.

Перший млинець нанівець. Саме так характеризує свої починання більшість людей. Але цей вислів ніяк не стосується освітньої магістерської програми «Агрокебети», на якій навчається близько 50 студентів з різним бекграундом.

В українських аграрних навчальних закладах відсутнє використання сучасних технологій, які сьогодні є основою ведення сільського господарства, а викладачі зачасту є лише теоретиками без виробничого досвіду роботи.

Останніми роками українська аграрна освіта не надто виділялася престижністю. Як наслідок, все більше студентів надавали перевагу навчанню за кордоном, а потім залишалися там працювати. Проте сьогодні, завдяки новітній освітній магістерській програмі «Агрокебети», у юних спеціалістів з’явився шанс повернутися на батьківщину і здобути саме тут якісну професійну освіту.

Щороку перед абітурієнтами постає питання вибору професії та навчального закладу. Вибір нелегкий, адже не завжди в юному віці можна достеменно знати, ким хочеш стати, та й вишів в Україні вдосталь — як кажуть, на будь-який колір і смак.

Новітня освітня програма «Агрокебети», незважаючи на те, що розроблена під аграрний сектор, уже створила переполох на освітянському ринку: кількість реєстрацій на сайті постійно збільшується, а в «модних» бізнес-школах та університетах в «Агрокебетах» вбачають конкурента.

Аграрний бізнес останні роки тільки те й робив, що говорив про неспроможність аграрної освіти готувати спеціалістів, адаптованих до сучасних ринкових умов. Проте сьогодні 15 провідних аграрних компаній об’єдналися задля того, щоб змінити цю ситуацію і самостійно «виростити» собі майбутніх працівників.

Одним із найбільш проблематичних питань останніх років є аграрна освіта в Україні. Звідусіль ми тільки й чуємо, що навчальні заклади випускають непідготовлених до реальних умов роботи фахівців, і, як наслідок, на агропідприємствах виникає брак кваліфікованих кадрів.