У закордонному просторі існує кліше, що Україна — житниця Європи, чи найбільший експортер соняшнику та соняшникової олії. Така ситуація має дві сторони медалі. З одного боку, зернові та технічні олійні культури є максимально важливими для розвитку інших господарств. З іншого — другий рік поспіль спостерігається скрутне становище аграріїв, яке зумовлене не лише війною, а й відсутністю державної політики у сфері розвитку даного напряму.
Наприклад, у структурі собівартості виробництва вищезгаданих культур присутні: мінеральні добрива, засоби захисту рослин, посадково-насіннєвий матеріал, паливно-мастильні матеріали та причіпно-навісне обладнання, які є базовими складовими у повному циклі виготовлення продукції.
«Дивно, що держава не розвивала ні виробництво мінеральних добрив, ні паливно-мастильних матеріалів, маючи для цього локальний видобуток нафти та газу. Тому зараз ми пожинаємо плоди не тільки війни, а й відсутності державної політики у стимуляції розвитку саме тих галузей, які б давали готову продукцію для зменшення собівартості зернових, олійних та технічних культур», — зазначив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник під час онлайн-зустрічі: «Перспективи плодоовочевого сектору України».
Аналізуючи фактори, які впливають на розвиток українського аграрного сектору, лектор виділяє наступні складові:
Україна займає вигідне геополітичне становище з погляду логістики, оскільки її розташування дозволяє здійснювати торгівлю, як мінімум, до Європи, Азії та Африки. Тарас Баштанник наводить приклад на яловичині: «Якщо взяти до уваги мясопереробку, а саме яловичину, яка вимагає великої кількості кормів та територій, то найбільшим споживачем даної продукції будуть країни Сходу. Нашими основними конкурентами в цій галузі є Австралія, Бразилія, Аргентина та частково США. Однак саме з українських портів доставка такої продукції буде значно меншою, ніж з інших континентів».
За словами експерта, у виробництві плодоовочевої продукції Україна поступається своїм кліматом країнам Магрибу, Південної Америки та Єгипту. Наприклад, ґрунтово-кліматичні умови для вирощування лохини у світовому контексті не є сприятливими. По-перше, дана ягода ділиться на два основні сорти: північний та південний. Через кліматичний пояс, у якому знаходиться Україна, до вирощування придатний тільки північний тип, урожайність якого менш стабільна, а період дозрівання довший. Лідери з експорту південного виду — Марокко, Перу та Південна Африка збирають врожай у 20-25 т, у той час як вітчизняні аграрії — всього 7-8 т. По-друге, сезон збору лохини в Україні співпадає з урожаєм у Польщі, Німеччині, Румунії та Сербії, де її виробництво дешевше.
Також під час вирощування плодоовочевих культур спікер рекомендує враховувати три складові:
На думку Тараса Баштанника, український плодоовочевий сектор має ряд вразливих місць, серед яких:
Першочерговим принципом, яким варто керуватися під час вибору ніші, є районування. На думку фахівця, найбільшою помилкою виробників у плодоовочевому секторі є ігнорування даного принципу, ефективність якого була доведена та обґрунтована ще радянською агрономічною школою.
Не менш важливим є питання глобальної конкуренції. Навіть дороговартісна продукція з малим терміном зберігання подорожує континентами. Адже чим менший термін придатності культури, яку пропонує виробник, тим нижча у нього конкуренція в світовому контексті. Саме тому вибір проєкту повинен базуватися на ретельному аналізі ринків, тенденцій, а основне, каналів збуту.
Щоб бути в курсі перспектив розвитку українського ринку та його можливостей виходу на світову арену, підписуйтеся на Телеграм-канал АгрокебетиPRO. Тут також можна знайти більше інформації про цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості, актуальні вакансії та професійні поради від менторів.
Для довідки: освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» розпочали серію вебінарів із першого напряму проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
13 квітня відбудеться п’ята онлайн-зустріч із к.е.н та директором з операційної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД» Оленою Вороною.
Тема вебінару: «Контроль витрат у виробництві зернових культур». Реєструйтеся за посиланням.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Ціни на лохину в сезоні 2026 року досить низькі — близько 100 грн/кг на гурті, уроздріб — 200 грн/кг.

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Учасники освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine завершили навчальну програму та отримали сертифікати.

Щоб уникнути браку кадрів, збір вишні в Україні почали механізувати: вже налічується щонайменше п’ять комбайнів.

Завершився навчальний етап освітньо-грантового проєкту для крафтових виробників харчових продуктів CraftUP Ukraine, який об'єднав 40 учасників із 19 областей України.

В Україні триває вступна кампанія до магістратури. Дедалі більше випускників бакалаврату і молоді загалом ставлять собі однакове запитання: чи варто продовжувати навчання, якщо можна відразу піти працювати? Логічна відповідь звучить так: варто, якщо магістратура дає не лише диплом, а й роботу, практику, професійні контакти та можливість заробляти ще під час навчання.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Уряду Нідерландів запускають короткострокову програму підготовки технічних спеціалістів для аграрного сектору — «Агрокебети Fast Track».

Картопля, морква, буряк, цибуля та капуста мають низькі ціни на торговельних майданчиках. Зокрема, капуста білоголова та морква продаються взагалі за цінами на рівні собівартості. У середньому ціни на ці овочі обертаються навколо 10 грн/кг, а ціна від фермера з поля становить приблизно 6-7 грн/кг.

Україна посідає провідні позиції у світовому виробництві та експорті зернових і олійних культур. Попри всі виклики, за даними Асоціації Укроліяпром, у 2023/24 маркетинговому році українська олійна галузь досягла другого найкращого результату за свою історію: аграрії переробили 17,4 млн тонн олійних культур, виробництво соняшникової олії сягнуло 6,6 млн тонн, з яких 6,2 млн тонн експортували. На цей же рік українське постачання сягне 11,7% світового експорту кукурудзи та 7,7 % — пшениці.