Аграрний сектор майбутнього. Який вектор розвитку обрати в Україні?

На думку експерта, майбутнє українського агроринку — за багатолітніми культурами: «…звісно, ми будемо і надалі вирощувати зернові, але вважаємо, що кожен агровиробник має закладати у свій розвиток «краплю вічності» з культур, які працюватимуть довго та приноситимуть більші доходи». 

За словами лектора, таким чином свій агросектор розвивають країни ЄС, наприклад Польща та Іспанія, де кількість полів під однорічними стрімко зменшується, на противагу — виникнення полів під ягідники та сади. 

Серед багаторічних культур особливу увагу варто звернути на:

• яблука: посаджений сад приносить прибуток від 30 до 60 років, однак постійне оновлення сортів (від 5 до 12%), висока якість та привабливе пакування є основним фактором для розвитку та дохідності.
• фундук: може приносити дохід значно довше, аніж яблучні сади, та не вимагає великої кількості працівників, однак таке виробництво завжди залежне від вимог замовника щодо сорту, сушіння та калібрування.
• ягідники та теплиці: продукція, яка легко окупиться на експорт, однак надто дорога для українського споживача.

«Той, хто займається багаторічними культурами, має горизонт розвитку на декілька років наперед», — зазначив фахівець.

У сучасному світі існує тенденція до вироблення біоенергетики. Так, наприклад, вектор розвитку сільського господарства Німеччини здебвльшого направлений саме на енергетичні культури, що демонструє великий ступінь диверсифікації. 16% сівозмінних площ припадають саме на такі рослини. Не менш цікавим є той факт, що: «Якщо Україна використає 8% cвоїх сівозмінних земель під енергокультури, то кількість отриманого метану закриє нашу потребу в імпорті природного газу», — запевняє експерт.

Це дозволить зробити агровиробництва енергетично незалежними, а Україну — стійкою до енергетичного терору.

Оскільки агросектор є одним із основних шляхів отримання валютної виручки в Україні, є сенс забезпечувати світ продуктами ягідництва, тваринництва, багаторічними та енергетичними культурами. До прикладу, валовий дохід від експорту з 1 га кукурудзи — 1 100 євро, в той час як ціна за 1 га енергетичної культури та вироблений з неї метан складе 5 000 євро. 

З оновленням стандартів захисту довкілля та прагненням до збільшення дохідності найбільш дієвим шляхом буде створення самодостатніх агровиробництв. За словами Сергія Kравчука, такі підприємства можуть включати в себе такі напрями роботи: 

• вирощування культури для готової продукції (наприклад, буряк, з якого виробляють та продають цукор, відходи у вигляді жому та патоки спрямовуються на біоенергетику);
• вирощування енергетичних культур;
• вирощування зернових культур, частина яких продається у першопочатковому  висушеному вигляді, інша — потрапляє на комбікормові заводи, частка з яких йде на тваринництво, яке частково перетворюється на м’ясопереробку.

Усі ці процеси завжди утворюють залишки, які можна трансформувати у біоенергетику, внаслідок чого підприємство має шанс стати енергетично нейтральним чи навіть енергопрофіцитним.

Проблематика перевиробництва зерна у Європі призвела до виникнення схем із відновлювальної енергетики. Суть такого методу полягає у зменшенні кількості пального, яке видобувається з надр землі, замінюючи його пальним, яке можливо виростити самостійно. Розведення рослини, які в результаті переробки утворюватимуть біотанол та біометан, дозволяє створювати колообіг природного CO₂ в атмосфері, не забруднюючи її додатковим вуглецем, який з’являється внаслідок згоряння викопного палива. Таким чином виник тренд на декарбонізацію, в основі якого лежить зупинка викидів в атмосферу надлишкового вуглекислого газу — ділиться ментор.

 Щоб усвідомити своє місце в агро, експерт рекомендує зробити наступні п’ять кроків:

1. Здійснити аналіз свого становища на сьогодні: хто ти і що тебе оточує. Візуалізуй це за допомогою схеми, де в центрі знаходишся ти сам.
2. Спробуй визначитися, чи подобається тобі те, що ти бачиш. Не задовольняє? Для тебе є крок №3.
3. Будь сміливим визнати те, чого ти хочеш.
4. Склади перехідний план до омріяного результату.
5. Сміливо та наполегливо починай його реалізацію, головне — не бійся помилок.

Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку, закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на Телеграм-канал АгрокебетиPRO. Тут ти знайдеш більше інформації про цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості, актуальні вакансії та професійні поради від менторів. 

30 березня запрошуємо тебе на третю онлайн-зустріч із заступником директора з розвитку «Грейт Плейнз» в Україні, Олександром Прохоровим. Тема вебінару: «Карбонове сільське господарство: технології мінімального обробітку ґрунту». Реєструйся за посиланням. 

Олена Гуцул, освітній проєкт «Агрокебети» для AgroPortal.ua