
Ключовою сильною стороною Боярської громади є її близькість до Києва. Тут намагаються будувати відкриту креативну економіку, активно залучають допомогу міжнародних фондів і працюють на тим, щоб життя людей було комфортним. Водночас на території громади у аграрній галузі працює чотири господарства та десятки переробних підприємств.

Свій власний горіховий сад родина Кадікових заклала 2022 року. Сьогодні його площа — 2 га, на яких встигли висадити горіхи пекан, волоський горіх, фундук і мигдаль. Всього 480 горіхових дерев і 40 дерев липи. Перший урожай мигдалю планують отримати за два роки, пекан починає плодоносити через 5 років після висадки. А фундук уже минулого літа дав трошки горішків.

Софіївська громада на Дніпропетровщині створена у 2016 році й знаходиться на трасі Кривий Ріг – Дніпро. Головний напрям розвитку — сільське господарство. Тут працюють над економічним розвитком, адже мають стратегічні плани стати громадою, до якої люди захочуть приїжджати, жити та працювати.

Бізнес-модель сільської садиби «Дім мандрівника», що на Бакоті, відразу передбачала активну соціальну складову. Протягом трьох років існування цього місця на базі садиби проводились різноманітні соціальні та волонтерські активності, зокрема прибирання від сміття узбережжя річки Дністер, реабілітаційні табори для сімей ВПО. Двері також безкоштовно відкрились у перший день повномасштабної війни для проживання переселенців. На базі садиби «Дім мандрівника» досі відбуваються різноманітні майстер-класи для місцевих дітей.

На прифронтовій Сумщині основними напрямами роботи у 2023 році стали вирішення питання оборони та допомога військовим, але попри все у Миколаївській ТГ продовжували працювати над економічною стійкістю та функціонуванням критичної інфраструктури. Крім того, на території громади агропідприємствам вдалося обробити, засіяти і зібрати врожай з усіх сільськогосподарських земель, окрім тих, що знаходяться в прикордонній смузі.

У селі Маломиколаївка, що на Дніпропетровщині, місцеві господині об’єдналися для того, щоб виготовляти цукати та сухі борщі. Два роки тому вони подали заявку на реєстрацію торгової марки «Герцевські крафтолики». І лише зараз отримали підтвердження.

Завершується другий рік повномасштабної війни. Весь цей час органи місцевого самоврядування є стабільним інструментом у вирішенні широкого кола проблемних питань. Протягом року AgroPortal.ua спілкується з очільниками громад із різних куточків України та розповідає про їхні проблеми, сьогодення та плани після перемоги.

Місто Копичинці на Тернопільщині називають ковбасною столицею України. Тут настільки розвинене виробництво м’ясних продуктів, що в довоєнний час візитки міського голови були їстівними — його контактні дані були розміщені на невеликих шматочках в’яленої свинини. Сьогодні в Копичинецькій ТГ продовжують активно розвивати підприємницьку діяльність і створюють сприятливі умови для життя та бізнесу.

Аграрна компанія ІМК передала Миколаївській громаді на Сумщині молоковоз австрійської компанії PÖTTINGER для місцевого крафтового сирзаводу.

«Астарта» підписала меморандум про співпрацю з Міністерством соціальної політики України та благодійним фондом «Повір у себе».

Попівською сільською радою підписано меморандум про наміри забезпечення розгортання молочного кластеру у Попівській територіальній громаді на Сумщині в межах інвестиційного проєкту «Молочний кластер у Вашій громаді».

Більше 90% громад потребують оновлення картографічної основи для просторового планування, адже її відсутність або застарілість є однією з першочергових перешкод розвитку сільських територій в Україні.

Переважна більшість бюджетоутворюючих підприємств Тупичівської тергромади на Чернігівщині складають аграрні господарства. Вони допомагали людям вижити під час окупації, і щойно з’явилася можливість — відразу відновили роботу, незважаючи на руйнування та знищені росіянами ресурси для ведення виробництва.

Дмитрівську сільську територіальну громаду справедливо можна вважати аграрною, адже тут майже 75% площі займають землі сільськогосподарського призначення, що визначає основний напрям економічної діяльності громади — виробництво агропродукції.

Слово «кооперація» в Україні стало майже лайливим, або ж як мінімум таким, яке не викликає позитивних емоцій ані у фермерів, ані у представників державних органів влади. Це пов’язано насамперед з історичною пам’яттю і негативним досвідом примусової радянської колективізації. За роки новітньої незалежності України успішних масових прикладів кооперації в АПК ми також не мали, тому багато хто з фермерів ставиться до подібних ініціатив з певною засторогою.

Архітектурне бюро Balbek Bureau запустило проєкт RE:Ukraine Villages, яке дозволить сконструювати моделі автентичних українських хатин.

Гірські території України не можуть конкурувати з рівнинними громадами в розрізі агропромислового розвитку: тут інші кліматичні умови, відсутні землі для масштабного посіву, багато стихійних проблем.

Річний дохід на душу населення серед сільських жителів у Китаї 2022 року вперше переступив позначку в 20 тис. юанів (близько $2,9 тис.).

Питання розвитку села в Україні стає з кожними роком актуальнішим. Особливо нагальним воно стало в умовах широкомасштабної війни росії проти України, адже село та його жителі відіграють провідну роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Сільський розвиток потрібно визначити як сферу політики, віднести її до одного з комітетів Верховної Ради та закріпити за міністерством, забезпечивши координацію в уряді.