На прифронтовій Сумщині основними напрямами роботи у 2023 році стали вирішення питання оборони та допомога військовим, але попри все у Миколаївській ТГ продовжували працювати над економічною стійкістю та функціонуванням критичної інфраструктури. Крім того, на території громади агропідприємствам вдалося обробити, засіяти і зібрати врожай з усіх сільськогосподарських земель, окрім тих, що знаходяться в прикордонній смузі.
Підсумками року та планами на майбутнє з AgroPortal.ua поділився голова Миколаївської громади Сергій Пасько.
Сергій Пасько: 2023 рік був важким. Вирішувалися серйозні питання щодо оборони області. Великі кошти було спрямовано на допомогу ЗСУ, тероборону. Вирито та облаштовано десятки кілометрів фортифікаційних споруд. Лише за минулий рік Миколаївська селищна рада віддала силам оборони майже 37 млн грн. Але життя не зупинилось: ми паралельно модернізували укриття, щоб школи функціонували, відновлювали водогони та системи водовідведення, ремонтували аварійні ділянки доріг у багатьох населених пунктах. Роботи було дуже багато.
Сергій Пасько: З фінансами наразі складна ситуація, за максимальної економії бюджет прораховується лише на 9 місяців. Як будемо закривати 4 квартал, не готовий сказати. Такі самі запитання ставимо обласній адміністрації. Нам говорять, що потрібно орієнтуватися на бюджет 2021 року, але тоді війни не було, не було ДФТГ, будівництва фортифікацій, здорожчання електроенергії, пального тощо. Тому, як ми не намагалися збалансувати власні надходження та витрати, не виходить — маємо дефіцит 25%. 2024 рік буде складним загалом для України.
Сергій Пасько: Увесь бізнес залишився на місцях, ніхто не виїхав, не релокувався. У аграріїв є проблеми з реалізацією продукції, але цього року вся земля була засіяна, врожай практично весь зібраний. Як би їм не було важко, але податки сплачують. Дякую їм за це.
Сергій Пасько: На території громади працюють десятки підприємств і сотні фермерів, які обробляють від 20 га до 10 тис. га землі. Найбільші — «Вікторія», ІМК, «Слобожанщина-Агро» та інші.
Сергій Пасько: Так, працює велике підприємство «Новий млин», яке переробляє пшеницю на борошно. Мобілізація, відтік кадрів — це ті проблеми, з якими зараз зіткнулось керівництво. Але й вони знаходять сили допомагати вирішувати соціально-економічні питання громади.
Сергій Пасько: Ми зробили все, що від нас залежить: підготували документи, провели тендери. Під Новий рік отримали субвенцію від ОВА. Наразі чекаємо постачання обладнання, а значить перша продукція вийде з цеху досить скоро.
До речі, в цьому проєкті нас підтримала аграрна компанія ІМК, яка працює на території громади: вони подарували нам молоковоз. А з обласного бюджету було виділено 70% коштів на закупівлю всього устаткування.
Сергій Пасько: Так, великі європейські фонди допомогли побудувати у двох наших ліцеях укриття сучасного рівня. Тепер діти можуть продовжувати повноцінне навчання в закладах освіти під час повітряних тривог.
І це не загальні коридори: кожен кабінет, клас повністю облаштовані, закуплено парти тощо. Ще один європейський фонд допоміг нам у придбанні шкільного автобуса. Він буде разом з іншими підвозити дітей до шкіл громади. Благодійну допомогу отримують також і наші соціальні служби, територіальний центр.
Сергій Пасько: У Миколаївській ТГ велика кількість адмінбудівель, споруд, які потрібно утеплювати. Це школи, лікарні, садочки тощо. Усі вони потребують капітальних вкладень. Але в бюджеті, на превеликий жаль, через війну коштів на все не вистачає.
Проте зараз капітально ремонтуємо садочок на 120 дітей, у нас тут є співфінансування з державним бюджетом. Завершити роботи плануємо у 1 кварталі 2024 року. Основний акцент — енергоефективність і комфорт, тож дітям там буде затишно.
Плануємо також провести оптимізацію і об’єднати садочки там, де це можливо.
Сергій Пасько: Ми постійно проводимо семінари, зустрічі з різними фондами, інформуємо щодо програми «єРобота». Робимо все можливе, щоб зорієнтувати людей на створення якоїсь власної справи. Дороги — це основне, адже більше 500 км автошляхів різних категорій проходить територією громади. Хочеться їх відремонтувати та «зшити» всі населені пункти, адже це і підвезення до 4 навчальних закладів дітей з віддалених сіл, і робота екстрених служб. Погана дорога — це втрачений дорогоцінний час, особливо під час війни. Та зараз все це залежить від фінансів, а наш головний пріоритет сьогодні — допомога українській армії.
Сергій Пасько: У нас уже велика проблема з кадрами. Потрібно буде створювати умови, щоб люди поверталися з-за кордону в Україну. Наш народ працьовитий, багато спеціалістів.
Зрозуміло, що у майбутньому міжнародні донори виділять величезні кошти на післявоєнне відновлення, але вже сьогодні потрібно думати, хто це втілюватиме в життя.
Окремий акцент має бути на прикордонні: у нас в області 13 громад, які межують з недокраїною-терористом. Там із 5-кілометрової зони виїхали майже всі люди, аграрії не можуть працювати, багато руйнувань.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) викрило підприємство, посадовці якого організували схему придбання сільськогосподарської продукції за готівку з фальсифікацією документів про походження товару.

Фермер Олександр Горда з Чернігівщини третій рік вирощує гарбузи на насіння, а його компаньйон Вадим Михайленко власноруч виготовляє техніку для збирання та переробки врожаю.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

У селищі Підкамінь на Львівщині встановили охоронні межі однієї з головних туристичних візитівок громади — Чортового каменю.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Село з портовими терміналами, село з виноградниками та виноробнями, село з тисячами гектарів землі й власною переробкою. На Одещині є населені пункти, які лише формально залишаються селами, адже за концентрацією бізнесу та економічними можливостями можуть дати фору містам.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.