Інститут аграрної економіки

Україна 5 років поспіль нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону.

Україна 2024 року закупила насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у ЄС на $200 млн. Частка Євросоюзу в імпорті насіння склала 52,5%.

Країни Європейського Союзу закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України.

Виробництво валової продукції рослинництва у 2025 році збільшиться проти показників 2024 року на 3,4%, переважно внаслідок збільшення обсягів виробництва зернових і зернобобових культур.

Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.

У 2024 році до України було ввезено іноземного насіння на $400 млн. У межах держави на таку ж суму здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується іноземними компаніями. Отже в цілому насіння іноземної селекції продається на $0,8-0,9 млрд щорічно.

Відповідно до норми висіву зернових культур (пшениця, ячмінь та жито) щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т, зокрема 100 тис. т кондиційного насіння — добазового, базового та сертифікованого, а також 5 тис. т добазового, базового та батьківських ліній.

За підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.

Розвиток промислових підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування знаходиться під негативним впливом наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Загальносвітове споживання жита знижується, тому спостерігається тенденція до скорочення посівних площ під цією культурою. Останніми роками країни вирощують жито переважно для власних потреб.

Обсяг завданих збитків у результаті російського повномасштабного вторгнення майже дорівнює надходженням інвестицій у найбільш сприятливі роки в аграрний сектор України за п’ять років.

Горох завдяки своїм агротехнологічним, кормовим та економічним перевагам є важливою для сільськогосподарського виробництва культурою. У 2024 році площі посіву гороху становлять 212,1 тис. га, що на 41,4% перевищує минулорічні показники.

Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.

Площі посіву проса досить різняться за роками, адже для аграріїв культура є переважно страховою.

Нерентабельна цінова кон’юнктура на популярні зернові культури змушує агровиробників шукати нові напрями в рослинництві. Серед таких — вирощування квасолі.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,4 млрд (+5%) і сягнув показника у $8,2 млрд.

Загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України зберігалася 2023 року.

Обсяги експорту м’яса птиці за підсумками 2023 року збільшились на 3% — до 425 тис. т. Однак вартість його реалізації скоротилась на 6% і становила $800 млн.

Загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту агротехніки до України збереглася у 2023 році й продовжиться поточного року.

Після надання права купувати землі сільськогосподарського призначення юридичним особам та збільшення мінімально дозволених площ «в одних руках» на вітчизняному ринку сільгоспземель відбудеться ціла низка змін.