Інститут аграрної економіки

Українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільськогосподарської техніки.

У січні – червні 2025 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,6 млрд (-7 %) і становив $7,6 млрд.

Товарна структура імпорту продовольчої продукції до України в цілому залишається незмінною. Водночас з 2022 року внаслідок окупації окремих територій та бойових дій на півдні країни, викликаних широкомасштабною збройною агресією рф, до переліку основних імпортованих продуктів додалися овочеві культури.

У січні – червні 2025 року до України було ввезено агропродукції на $4262 млн. Це на $398 млн більше, ніж за 6 місяців минулого року.

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних постачань продукції агропромислового комплексу в І півріччі 2025 року.

В Україні понад 95,4% усіх інвестицій станом на тепер — власні кошти підприємств та організацій, 4,6% — кредити банків та позики, частка держави майже відсутня.

Україна 5 років поспіль нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону.

Україна 2024 року закупила насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у ЄС на $200 млн. Частка Євросоюзу в імпорті насіння склала 52,5%.

Країни Європейського Союзу закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України.

Виробництво валової продукції рослинництва у 2025 році збільшиться проти показників 2024 року на 3,4%, переважно внаслідок збільшення обсягів виробництва зернових і зернобобових культур.

Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.

У 2024 році до України було ввезено іноземного насіння на $400 млн. У межах держави на таку ж суму здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується іноземними компаніями. Отже в цілому насіння іноземної селекції продається на $0,8-0,9 млрд щорічно.

Відповідно до норми висіву зернових культур (пшениця, ячмінь та жито) щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т, зокрема 100 тис. т кондиційного насіння — добазового, базового та сертифікованого, а також 5 тис. т добазового, базового та батьківських ліній.

За підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.

Розвиток промислових підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування знаходиться під негативним впливом наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Загальносвітове споживання жита знижується, тому спостерігається тенденція до скорочення посівних площ під цією культурою. Останніми роками країни вирощують жито переважно для власних потреб.

Обсяг завданих збитків у результаті російського повномасштабного вторгнення майже дорівнює надходженням інвестицій у найбільш сприятливі роки в аграрний сектор України за п’ять років.

Горох завдяки своїм агротехнологічним, кормовим та економічним перевагам є важливою для сільськогосподарського виробництва культурою. У 2024 році площі посіву гороху становлять 212,1 тис. га, що на 41,4% перевищує минулорічні показники.

Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.

Площі посіву проса досить різняться за роками, адже для аграріїв культура є переважно страховою.