Інститут аграрної економіки

Ціни на споживчому ринку України в жовтні 2025 року зросли проти попереднього місяця на 0,9%, тоді як у вересні загальний рівень інфляції склав 0,3%, а у серпні був від’ємним (−0,2%).

Площа посіву озимих на зерно у 2025 році становитиме приблизно 5,4 млн га, що на 4% менше за попередню кампанію. Серед олійних культур, зокрема, посів ріпаку очікується на площі 1,1 млн га, що на 4,7% менше, ніж торік.

Темпи завезення до України імпортних сирів активізувалися наприкінці 2025 року.

Очікуване виробництво кукурудзи в Україні становитиме близько 29 млн т.

Жнива кукурудзи в Україні у розпалі, хоч темпи і відстають від минулорічних: на кінець жовтня було зібрано лише 40% площі. Головна причина повільного збору – складні погодні умови.

Очікування щодо врожаю картоплі у 2025 році оптимістичні: валовий збір становитиме не менше 20 млн т. Це вищий показник, ніж у 2024 році, коли урожай картоплі зменшився через несприятливі погодні умови на 18%.

Великі агрохолдинги, сільгосппідприємства та маленькі фермерські господарства продовжують інвестувати у розвиток аграрного бізнесу. Таким чином вони не лише тримаються самі, але й тримають економіку України.

Українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільськогосподарської техніки.

У січні – червні 2025 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,6 млрд (-7 %) і становив $7,6 млрд.

Товарна структура імпорту продовольчої продукції до України в цілому залишається незмінною. Водночас з 2022 року внаслідок окупації окремих територій та бойових дій на півдні країни, викликаних широкомасштабною збройною агресією рф, до переліку основних імпортованих продуктів додалися овочеві культури.

У січні – червні 2025 року до України було ввезено агропродукції на $4262 млн. Це на $398 млн більше, ніж за 6 місяців минулого року.

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних постачань продукції агропромислового комплексу в І півріччі 2025 року.

В Україні понад 95,4% усіх інвестицій станом на тепер — власні кошти підприємств та організацій, 4,6% — кредити банків та позики, частка держави майже відсутня.

Україна 5 років поспіль нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону.

Україна 2024 року закупила насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у ЄС на $200 млн. Частка Євросоюзу в імпорті насіння склала 52,5%.

Країни Європейського Союзу закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України.

Виробництво валової продукції рослинництва у 2025 році збільшиться проти показників 2024 року на 3,4%, переважно внаслідок збільшення обсягів виробництва зернових і зернобобових культур.

Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.

У 2024 році до України було ввезено іноземного насіння на $400 млн. У межах держави на таку ж суму здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується іноземними компаніями. Отже в цілому насіння іноземної селекції продається на $0,8-0,9 млрд щорічно.

Відповідно до норми висіву зернових культур (пшениця, ячмінь та жито) щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т, зокрема 100 тис. т кондиційного насіння — добазового, базового та сертифікованого, а також 5 тис. т добазового, базового та батьківських ліній.