
До Кам’янця-Подільського було релоковано виробництво вушних бирок для великої рогатої худоби.

Туризм на Хмельниччині під час війни є, хоч і здебільшого він сконцентрований біля Дністра. Попит зашкалює, дуже багато людей. А враховуючи, що зараз тут багато переселенців, котрі за звичайних обставин навряд чи б сюди приїхали, то саме вони складають досить велику частину туристів.

Органічна ферма «Лавандове кубелечко» (Хмельниччина) 4 серпня проведе лавандові обжинки.

Іванна Білоус із Хмельниччини — спадкова майстриня зі збереження та відновлення насіння. Це ремесло вона перейняла від своїх батьків, а вони в свою чергу — від своїх. Найстарішим насінням у родині Білоус вважається насіння огірка — йому вже понад 100 років.

Мальовниче село Западинці знаходиться у горбистій місцевості й, за місцевими переказами, дістало свою назву через велику кількість западин. На околицях села були розташовані неолітична та трипільська стоянки, три поселення черняхівської культури. Під час розкопок у 1868 році на території села знайдено скарб, експонати якого донині зберігаються у Камʼянець-Подільському краєзнавчому музеї.

Солодка кукурудза часто асоціюється з відпусткою та морем. Цього року замість відпусток українці борються з російським агресором за свою землю та свободу. Але присмак літа ніхто не відміняв.

Хмельниччина з початку війни експортувала майже 5 тис. т меду, що більше, ніж в аналогічний період минулого року.

Агропідприємство Красилівської громади Хмельницької області, яке кілька років тому почало вирощувати функціональні сільгоспкультури, не припиняє лабораторні дослідження та продовжує у воєнний час сіяти голубозерний та голозерний ячмінь, чорнозерну пшеницю.

18 га землі для вирощування городини та ягід цьогоріч виділили 10 лісових господарств Хмельницької області. Ця площа більша в 5 разів у порівнянні з минулим роком. Посіви ягід та овочів збільшили через війну. Частину зібраної городини використають під час виробництва сухих супів для українських воїнів, решту врожаю продадуть.

В Хмельницькій області мед гуртом для подальшого експорту приймають від пасічників по 65-70 грн за кілограм, якщо він екологічно чистий. Та його собівартість цього року набагато більша.

На полях Науково-дослідного інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої закладу вищої освіти «Подільський державний університет» здійснено посів колекції світового генофонду гречки.

З початку війни в Україні деякі кооперативи перепрофілювалися: наприклад, з вирощування ягід перейшли на овочі. Саме так вони хочуть допомогти країні вистояти та забезпечити населення продовольством.

Сільгоспвиробники Хмельницької області станом на 18 квітня поточного року засіяли ранніми ярими культурами близько 180 тис. га, або 46% до наміченого.

Український виробник натуральних солодощів «ФронтМед» з Хмельниччини запустив у продаж повноцінні великодні кошики.

У Старокостянтинові на Хмельниччині російські війська завдали ракетного удару по аеродрому, внаслідок чого знищений запас паливно-мастильних матеріалів.

У переробних підприємств Хмельницької області є проблеми з нестачею тари і палива, а підприємства консервної галузі мають складнощі із забезпеченням сировиною.

Враховуючи воєнну ситуацію в Україні, аграрії Хмельниччини внесли зміни до структури посівних площ, зокрема на 15 тис. га збільшені обсяги посіву продовольчих зернових та круп'яних культур, таких як пшениця, гречка, ячмінь і горох, за рахунок зменшення обсягів сівби кукурудзи на зерно та сої.

Забезпеченість матеріально-технічними ресурсами аграріїв Хмельницької області становить близько 80%.

Цьогоріч буде прийнята програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2022-2026 роки, яка є дієвим інструментом підтримки ефективного розвитку агропромислового комплексу області й насамперед націлена на підтримку малого та середнього бізнесу на селі (фермерські господарства, одноосібники, обслуговуючі кооперативи).

Розпочинається реалізація проєкту «Розвиток сімейних молочних ферм та кооперативів у Сумській і Хмельницькій областях» за підтримки Швейцарії.