Туризм на Хмельниччині під час війни є, хоч і здебільшого він сконцентрований біля Дністра. Попит зашкалює, дуже багато людей. А враховуючи, що зараз тут багато переселенців, котрі за звичайних обставин навряд чи б сюди приїхали, то саме вони складають досить велику частину туристів.
Чорне море зараз недоступне, Дніпро — в зоні підвищеної небезпеки. Раніше жителі Хмельницького, які хотіли до води, могли поїхати в Затоку, Залізний Порт або Південне. Зараз «відрізали» альтернативу, а до води хочеться. Натомість Дністер — і близько, і доступно, і безпечно. На Бакоті взагалі Дністер широкий, і течія дуже слабка, що створює непогані умови для спокійного купання.
Але треба усвідомлювати, що відпочинок на Дністрі і пляжі там не такі, до яких звикли відпочивальники на Чорному морі. Переважає кам'янистий берег, що компенсується дуже гарними краєвидами.
За відсутності опадів і сильної спеки часом Дністер починає «цвісти». Вода стає трохи зеленою, і з'являються водорості, проте зовсім немає медуз.
Окрім водних ресурсів, туристи обирають Хмельниччину через безпеку — тут дуже мало військових, інфраструктурних та великих промислових об'єктів.
До того ж на Хмельниччині є понад 3 тис. об'єктів культурно-історичної спадщини та безліч об'єктів сакральної архітектури.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.