
У стратегії розвитку АПК на найближче десятиліття поставлене завдання перетворити вторинні відходи, а це близько 100 млн т, на сучасне джерело енергії — 10 млрд кубометрів біометану.

Найближчим часом ринок переробки буде рухатися в бік біоенергетики, що пов’язано зі світовими тенденціями зменшення карбонового сліду.

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели другий безкоштовний вебінар для студентів-аграріїв та молодих спеціалістів із першого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Крупецька, Ганнопільська та Берездівська громади Хмельницької області отримають локальну субсидію для підвищення енергетичної безпеки через забезпечення умов для вирощування енергетичних культур.

Інструментів фінансування агросектору і до війни було велике різноманіття, питання тільки у відсотковій ставці: на банківському ринку вона, так би мовити, не дуже «ефективна». Зараз до них додалися ще й грантові програми — від держави та від західних грантерів.

Сонячна енергетика — не рішення проблем блекаутів і наразі не спосіб підзаробітку на зеленому тарифі для агрокомпаній. Але сонячні електростанції продовжуть ставити. Також повільно, але трансформують підприємства в бік енергозберігаючих рішень.

Про перспективи біоенергетичних рішень в агро (йдеться про біогаз і біометан) уже досить багато говорилось і з боку держави, і приватних компаній. Є ринок, що вже працює. Станом на сьогодні в Україні — 70+ біогазових установок, половина з яких працює на агросировині.

Агросектор здатний забезпечити близько половини сировини для виробництва біометану в Україні.

Підприємство «Органічна теплиця» на Харківщині розпочало вже восьмий сезон. Тепличне господарство є успішним проєктом завдяки наявності власної біокотельні, яка працює на відходах переробки зернових та опалює теплицю.

Розвиток біоенергетики в Україні вимагає партнерства усіх зацікавлених сторін.

Єдина перспектива біодизелю в Україні — його виробництво в невеликій кількості аграріями для власного споживання, особливо зараз, коли є проблема як із вивезенням сировини, так і з завезенням нафтопродуктів.

Війна змусила переглянути роль і місце біоетанолу та біодизелю в системі національної енергобезпеки. Наразі багато експертів вбачають варіант використання потенціалу аграрного сектору для виробництва альтернативних видів енергетики. В уряді переконані, що ефективне використання галузі переробки дозволить частково замістити традиційні види енергії як на місцевому, так і на національному рівнях.

Україні потрібно якнайшвидше розробити дієву і амбітну програму вирощування і використання енергетичних культур. Така програма здатна зробити значний внесок у скорочення споживання природного газу, створення нових робочих місць, покращення екології та декарбонізацію економіки держави.

За наявності найбільших у Європі площ сільськогосподарських земель, дешевої агросировини та відходів Україна може стати лідером із біоенергетики в ЄС, наростивши виробництво до 1 млрд м3 біометану на рік.

ТОВ «Нафтогаз Тепло» (дочірня компанія НАК «Нафтогаз України») планує перевести частину ТЕЦ на біопаливо, зокрема, і на солому.



Європейська комісія визначила біоекономіку як виробництво поновлюваних біологічних ресурсів і перетворення цих ресурсів і потоків відходів на продукти з доданою вартістю, як-от продукти харчування, корми, біопродукти та біоенергетика.
