Ринок біопалива: наскільки відкрите вікно можливостей для України

23 січня 2023, 06:50 1492

Війна змусила переглянути роль і місце біоетанолу та біодизелю в системі національної енергобезпеки. Наразі багато експертів вбачають варіант використання потенціалу аграрного сектору для виробництва альтернативних видів енергетики. В уряді переконані, що ефективне використання галузі переробки дозволить частково замістити традиційні види енергії як на місцевому, так і на національному рівнях.

Чи насправді виробництво біодизелю та біоетанолу може стати для України вікном можливостей, збільшить валовий внутрішній продукт і створить додаткові робочі місця, та які фактори гальмують розвиток цієї галузі — експерти обговорювали під час під час зустрічі Trend&Hedge Club.  

За даними Еnkorr.ua, довоєнне споживання дизеля в Україні сягало 7 млн т, а бензину — 2 млн т. За словами представника компанії ETG Андрія Біленького, максимальну частку на внутрішньому ринку біодизелю і біоетанолу можна оцінити не більше як 10% від ринку споживання. Тож для виробництва такої кількості біопалива знадобиться приблизно 700 тис. т рослинних олій (для біодизелю) і 400 тис. т кукурудзи (для біоетанолу).

Паралельно із зовнішнім ринком Україні потрібно звертати увагу та виходити на європейський ринок

В ЄС для виробництва біодизелю переробляють різні рослинні олії, найбільше — ріпакову. Експерт пояснює, що стандарт біодизелю EN14214, де чітко вказані хімічні та фізичні параметри палива, лімітує використання соняшникової та соєвої олії. Особливо це відчутно для виробництва зимових марок біопалива в Європі, де використовується переважно ріпакова олія.

Український ріпак уже присутній на ринку біопалива. За даними AgroChart, до війни експортувалося до 2 млн т ріпаку, з якого можна виробити майже 0,8 млн біодизелю. Це значить, що близько 5% біодизелю, який вироблявся в Європі, вироблено з українського ріпаку.

Необхідні потужності для виробництва біодизелю в Європі вже побудовані, бум на будівництво переробних заводів минув, тож немає сенсу створювати в Україні такі потужності. 

Андрій Біленький, представник компанії ETG

Україні потрібно продовжувати постачати до ЄС сировину для виробництва біодизелю. Перспектив додаткового постачання рослинних олій для внутрішнього ринку Європи я не бачу, ми і так уже там, а будівництво заводу в Україні для зовнішнього споживання теж під питанням.

Розвиток виробництва біодизелю зупиняє ще наявність побічного продукту — гліцерину, який складний в утилізації. Ще одним важливим фактором є те, що біодизель на ринку підтримується законодавством. 

«Соняшникова нерафінована олія сьогодні в магазині коштує 82 грн/л, а 1 л дизеля на заправці — 55 грн. Тобто можна сказати, що вартість олії вже на 50% дорожча, ніж дизеля. У період, коли біодизель у нас розвивався, співвідношення було вигідним. Останніми роками це не так», — говорить експерт.

За його словами, наразі єдина перспектива біодизелю в Україні — його виробництво в невеликій кількості аграріями для власного споживання, особливо зараз, коли є проблема як з вивезенням сировини, так і з завезенням нафтопродуктів. 

Учасники ринку зазначають, що в разі, якщо на законодавчому рівні буде прийнято норму щодо обов’язкової частки біопалива в загальному обсязі рідкого моторного пального, виникне стабільний попит на таке паливо. З’явиться економічна доцільність виробляти біопаливо не тільки як резерв для свого господарства, а також і для продажу на ринку. 

Віталій Головня, заступник міністра аграрної політики та продовольства

Щоб галузь переробки розвивалася, потрібно впровадити певні законодавчі ініціативи. Зокрема, дозволити додавання біоетанолу до моторних палив. Відповідний законопроєкт готується до другого читання у Верховній Раді. Додавання біоетанолу до моторних палив сприятиме зменшенню навантаження на зернову логістику та забезпеченню стійкості енергетики в цілому.

За інформацією «Української асоціації виробників біоетанолу», у 2021 році було вироблено 77 тис. т біоетанолу

На думку Андрія Біленького, біоетанол — цікава ідея для України, якщо виробляти його з кукурудзи. Загалом можна орієнтуватися на забезпечення 10% частки європейського ринку біоетанолу, а це — 1,8 млн т кукурудзи. Так, це лише 10% від загальної пропозиції кукурудзи в Україні, але це дасть додану вартість і додаткову стабільність внутрішнім цінам.

«Питання лише в тому, де виробляти біоетанол. На потужностях, які у нас є, ми здатні переробляти 0,5 млн зернових. Але ці заводи виробляють спирт, а не біоетанол. Щоб спирт став біоетанолом, потрібно збільшити його концентрацію мінімум до 99,3%. Не кожен завод може випускати етиловий спирт такої концентрації», — розповідає Андрій Біленький.

У Мінагрополітики натомість наголошують, що в Україні достатньо потужностей для переробки біоетанолу, спостерігається тенденція до їх зростання. Зокрема, завдяки приватизації спиртових заводів.

Високотехнологічне підприємство на Львівщині перероблятиме відходи сільського господарства

Компанія «АБ АГРО ПРОДЖЕКТ ГРУП» проєктує сучасний біоетанольний завод, будівництво якого розпочнеться наприкінці 2023 року. Як розповів керівник компанії Олександр Бататін, перший такий завод збудують в Одеській області, згодом планується будівництво ще трьох у різних регіонах України, зокрема на Львівщині.

Перший завод будуватимуть для енергетичної компанії «Газтранзит». Орієнтовна сума інвестицій в проєкт становить 30-35 млн євро.

«Потенціал нашої економіки — це 30 заводів глибокої переробки (біопереробки) агросировини в різних регіонах країни. Зокрема, у Львівській області розглядається варіант такого підприємства. Коротке логістичне плече з експортними ринками дасть змогу отримати більш високорентабельне підприємство. Підприємства з глибокої переробки одразу будуються нашою компанією експортно орієнтованими», — зазначив Олександр Бататін у коментарі Zaxid.Net.

Заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОВА Орест Гринів підтвердив, що такі плани є, і незабаром відбудеться зустріч, на якій обговорять доцільність будівництва такого підприємства саме у Львівській області.

Орест Гринів пояснив, що йдеться про глибоку переробку відходів сільського господарства, в якій використовуються мікроорганізми. На першому етапі планується переробляти пшеницю, згодом — мелясу (відходи з переробки цукрових буряків), целюлозу тощо.

«Біоетанольний завод — це високотехнологічне підприємство. Біоетанол має високу додану вартість. Розміщення підприємства на Львівщині спростить експорт продукту до країн ЄС. Це економічно вигідно. Також таке розміщення — це безпекове питання інвестпроєкту», — говорить Орест Гринів.

Він додає, що в Україні немає великих заводів з виробництва біоетанолу. Проте невеликі, що виробляють біоетанол із меляси, є — наприклад, у Волинській області.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua