агробізнес

Із жовтня у Брюсселі розпочав роботу європейський офіс асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). І вже відбулася перша міжнародна аграрна конференція «Поля змін: окреслення шляху українського сільського господарства» за партнерства корпорації AGCO.

Сільськогосподарський сектор України — один із ключових як з погляду впливу на соціально-економічну сферу, так і впливу на природу та клімат. Повномасштабне вторгнення з одного боку поставило нові виклики перед сектором, а з іншого — посилило старі проблеми.

На аграрний сектор наступного року впливатиме багато невідомих факторів, але ключовими залишаються динаміка цін на світових ринках та можливість експорту через Чорне море та ЄС.

Шлях вступу України до Європейського Союзу (ЄС) є складним і багатоетапним процесом, який включає в себе низку реформ у різних сферах для відповідності європейським стандартам та нормам. Особливо це стосуватиметься аграрного сектору.

Лише 5% з 20 тисяч українських компаній, які пов’язані з російськими або білоруськими громадянами, змінили склад бенефіціарів від початку повномасштабної війни.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent запрошують на XIV Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Аграрна галузь України є одним із ключових секторів економіки країни, що забезпечує значну частину експорту та зайнятості населення. Однак, незважаючи на її значущість, сьогодні агросектор стикається з кризою, яка призвела до високих витрат, низьких цін на продукцію, нестачі фінансування та інших проблем.

З початку повномасштабного вторгнення аграрний бізнес перейшов на новий формат роботи: середньострокові плани залишилися у минулому, планування стало можливим виключно на місяць уперед, неодноразово переглядалися технології виробництва та коригувалися посівні площі під культурами.

Рейтинг основних перешкод для роботи бізнесу хоча й містить одні й ті самі виклики, але вони набувають нового відтінку.

Площі під весняну посівну лише за рахунок окупації та замінування полів будуть скорочені на 25%, а це означає, що близько 7 млн га землі не будуть використані. Якщо до цього додати відсутність кредитування, і аграрії не отримають кошти для проведення посівних робіт, кількість незасіяних полів збільшиться ще близько на 5 млн га. Це катастрофічні цифри, які вказуватимуть на неспроможність держави виконувати експортні зобов’язання.

Коли ми говоримо про голод, то це не про голод в Україні (в Україні можна тільки створити штучний голод та голодомор, і ми це вже проходили). Це про нестачу базової експортної продукції для інших країн, які вже не зможуть заплатити високі ціни, і на ринку буде відчуватись реальна нестача пшениці, меншою мірою кукурудзи тощо.

В Україні впродовж воєнного часу (24 лютого 2022 р. – 12 лютого 2023 р.) було зареєстровано 17,1 тисяч нових компаній та 178,5 тисяч ФОПів.

Багато фахівців керують не комбайнами, а танками. Заміновані поля, порушена логістика і зберігання — це впливає на те, що показники нинішнього року будуть гіршими.

Зміни в агросекторі відбуваються щорічно, але тепер їх прискорюють геополітичні фактори. Перебудова експорту, трейдингу, логістики, агробізнесу — у фокусі заходу «АгроТрансформації 2023».

За півтора року очікується стагнація аграрного ринку, трейд теж падає. Щоб цього не сталося, державі набагато дешевше коштуватиме допомогти фермерам зараз. В іншому випадку держава втратить робочі місця, податки і не матиме надходження валюти.

Аграрний бізнес як у часовому плані, так і в питаннях масштабності має відразу декілька серйозних проблем. Але в короткостроковій перспективі насамперед потрібно вирішувати фінансове питання, адже в більшості регіонів питання ліквідності стоїть дуже жорстко.

З урахуванням великого суспільного запиту на незаангажовану та безсторонню оцінку ситуації, яка склалася довкола зупинення реєстрації податкових накладних та включення платників до переліку ризикових, бізнес-омбудсмен вирішив провести перше розслідування за власною ініціативою.

17 листопада в Києві відбудеться наймасштабніша бізнес-конференція в Україні, присвячена розвитку українських аграрних підприємств та господарств.

Непрямі втрати, викликані зниженням виробництва, блокадою морських портів та підвищенням вартості виробництва, станом на червень 2022 року оцінюються в $23,4 млрд. Щодо прямих втрат, то вони становлять $4,3 млрд, що дорівнює 15% загального капіталу агросектору України.

В сьогоднішніх умовах, коли повномасштабна війна змушує аграріїв балансувати на межі виживання, вносяться законодавчі ініціативи, котрі ще більше гальмуватимуть експорт агропродукції.