Аграрний бізнес як у часовому плані, так і в питаннях масштабності має відразу декілька серйозних проблем. Але в короткостроковій перспективі насамперед потрібно вирішувати фінансове питання, адже в більшості регіонів питання ліквідності стоїть дуже жорстко.
Про це розповів генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса під час презентації результатів аналітичного дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України».
За його словами, більшість сільгоспвиробників до кінця цього року не зможуть розрахуватися за оренду землі та сплатити податки.
«Найважливіше питання на сьогодні — це ліквідність. У перспективі березня-2023, а саме до посівної компанії, ми маємо зрозуміти, що робити далі. Поки що цього розуміння у аграрного бізнесу немає», — говорить Алекс Ліссітса.
Він додає, що в Україні діють гранти і програми підтримки, про які говорить уряд, але аграрна галузь насправді для проведення весняно-польових робіт ні фінансово, ні технологічно (грунтообробіток, добрива з осені тощо) зовсім не готова. Проведення хоча би в лімітованому обсязі необхідних робіт реально потребує десятки, якщо не сотні мільярдів гривень.
«Кошти існуючих програм важливі, але вони не покриють тих видатків, які необхідно зробити аграріям до весни. Тому пробудження почнеться в кінці травня, коли ми зрозуміємо, що не відсіялися, а це означатиме втрати не лише врожаю в 2023 році, а втрату Україною позицій на зовнішніх ринках на найближчі 2-3 роки», — зазначає Алекс Ліссітса.
За його словами, треба також чітко розуміти, що з очікуваним урожаєм у 2023 році близько 30 млн т зернових, щоб знову вийти на показники 2021 року в 86 млн т і 50 млн т експорту, потрібні будуть у майбутньому не лише час, техніка і технологіі та фінансовий капітал в десятки мільярдів доларів, але і висококваліфікований людський капітал. Зберегти цей потенціал — це загальнодержавна задача.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Група компаній «Агрейн» завершила посівну кампанію озимого ріпаку в Чернігівській області. Наразі роботи тривають на Одещині.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

Компанія ІМК у січні-червні 2026 р. року отримала $34,3 млн чистого прибутку, що на 33% менше показника за аналогічний період минулого року.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

OTP Bank розширює можливості фінансування малих і середніх агровиробників у межах партнерських програм із провідними виробниками та дистриб'юторами товарно-матеріальних ресурсів (ТМР). Завдяки цьому аграрії можуть придбати ресурси для осінньої посівної кампанії на умовах від 0,01% річних строком до 12 місяців.