агробізнес

Ні-ні, це не про вибори Президента. Це роздуми про вибір менеджерів проєктів — людей, від чиєї роботи багато в чому залежить успішність вашого бізнесу.

Уряд Великої Британії останні кілька декад відстоював ліберальну аграрну політику в Європейському Союзі, вимагаючи в країнах ЄС істотного скорочення дотацій у сільському господарстві та прив'язки їх до екологічних вимог.

Багато агровиробників, які мають компанії за кордоном, сьогодні опинилися без рахунків у європейських банках. На тлі активної боротьби з відмиванням брудних грошей та ухиленням від сплати податків, банкам легше відмовитися від «підозрілого» клієнта, ніж потім нести за нього відповідальність.

В Україні торік відбулося понад 150 аграрних конференцій, форумів, та днів поля. Такий результат мого аналізу. І що цікаво: цього року ця цифра тільки збільшиться.

У 2016 році група підприємців вирішила створити нове професійне об'єднання нового покоління українського бізнесу, не пов'язаного ні з олігархічними кланами, ні з державними структурами. Так виник СУП. Один із засновників СУПу підкинув ідею заразити вірусом підприємництва всю нашу країну.

Українські стратегічні клієнти компанії John Deere Ukraine відвідали найбільші агрохолдинги Бразилії: Bom Futuro та AMAGGI.

У минулому блозі я говорив про страшні цифри: кількість співробітників агропідприємств, які загинули на виробництві від травм. У цьому — розберу одну з причин смертності та дам кілька порад про те, як із цією причиною боротися.

Візит на одну з ферм неподалік від Абу-Дабі змусив мене переглянути стереотипні погляди на ресурси та можливості виробництва.

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС формально відкрило дорогу українським виробникам на європейський ринок. Чи зможе провідна галузь економіки України відповідати високим світовим стандартам, чи так і залишиться «житницею», яка виробляє дедалі більше зерна, отримуючи дедалі менше прибутку, чи здатна вона вижити в умовах глобалізації та бути конкурентоспроможною на світовому ринку?

Після виходу мого блогу про «млин Кохрейна» річної давності з'явилося багато коментарів про те, що впровадження повноцінного ринку сільгоспземель в Україні здатне розв'язати проблему і допомогти сільгоспвиробникам «зіскочити з обертового млина». І так, і ні.

Сьогодні українське суспільство та бізнес знову, як і рік тому, перебувають у невіданні щодо податкових змін на наступний рік. Усі ми пам'ятаємо, що уряд обіцяв до 1 липня 2016 року внести на розгляд парламенту новий Податковий Кодекс, який дасть змогу бізнесу, зокрема, аграрному, знати правила гри на 3-5 років наперед.

З початку 2016 року ми спостерігаємо, як основна галузь економіки втрачає мотивацію для розвитку.

Не так давно на прощальній вечері з одним із європейських дипломатів, які залишають нашу країну через закінчення терміну перебування, хотілося підбити підсумки 4 років його роботи в Україні та поговорити відверто про перспективи країни в плані європейського майбутнього.

Міністерство аграрної політики та продовольства України — державний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної аграрної політики. Природно, оператори аграрного ринку, серед яких тваринники і рослинники, завжди мріють про те, щоб міністр відстоював їхні інтереси, як на внутрішньому ринку, так і на зовнішніх. Адже від цього залежить добробут нашої держави.

Сьогодні багато хто вважає великі аграрні компанії якщо не найбільшим злом, то, принаймні, однією з головних проблем аграрного сектора, навіть незважаючи на роль останніх у технологічному, економічному, торговельному розвитку нашої країни. Самі по собі агрохолдинги не є унікальним винаходом українців.

Наприкінці минулого року в Україні було створено Раду з питань аграрної освіти. 22 січня її члени зібралися на перше засідання.