Екологічні, соціально-демографічні та економічні виклики середнього та великого бізнесу в агропромисловому секторі

17 жовтня 2023, 12:15 2597
Валерій Соколенко

Сільськогосподарський сектор України — один із ключових як з погляду впливу на соціально-економічну сферу, так і впливу на природу та клімат. Повномасштабне вторгнення з одного боку поставило нові виклики перед сектором, а з іншого посилило старі проблеми.

Асоціація експертів зі сталого розвитку разом з WWF-Україна провела дослідження українського аграрного сектору з метою визначити основні екологічні, соціально-демографічні та економічні виклики та загрози, які впливають на діяльність агробізнесу в умовах війни, та дослідити можливості відновлення на принципах сталого розвитку аграрного сектору.  

Дослідження охоплювало 11 представників українського агробізнесу (5 великих агрокомпаній з площею земель від 20 до 500 тис. га, одна переробна компанія та 5 представників середнього та малого бізнесу від 3 до 1500 га), що постраждали від воєнних дій, які були опитані методом напівструктурованих інтерв'ю в період з 27 червня по 4 вересня 2023 року.  

Дослідження охопило близько 750 тис. га землі з урахуванням різних фізико-географічних умов у 19 областях України. 

Діяльність галузі значно змінилася під впливом різних факторів, особливо через вплив війни. Як наслідок маємо як ланцюгову реакцію, так і екосистемні проблеми, де кожне підприємство адаптується у своїй манері згідно з новими стратегіями та бізнес-моделями. 

Для багатьох виробників одним із найбільших викликів залишається ризик нового вторгнення чи окупації, втрати активів та ресурсів, мобілізація працівників, а також безпосередні наслідки бойових дій, замінування території, втрата майна, техніки, землі. Опосередкованим, але одним із найпоширеніших викликів є складнощі логістики — перебудова ланцюгів постачання через обмеження росією морських шляхів експорту та блокування зернового коридору та додаткові витрати, спричинені зміною традиційного ведення бізнесу. Серед проблематики є тимчасове обмеження імпорту українського зерна та інших харчових продуктів до Європи та інших ринків. Частина виробників, зокрема малого та середнього бізнесу, частіше оперували до фінансових обмежень, таких як відсутність можливостей сплати кредиту, зростання цін на добрива, паливо, засоби захисту рослин. Майже всі респонденти зазначили кадрові проблеми — нестача робочої сили через мобілізацію та міграція працівників. Серед екологічних проблем агровиробники найчастіше зазначали дефіцит вологи та посухи, а також проблеми зі шкідниками та хворобами, а в майбутньому передбачають ерозію ґрунтів серед основних викликів. 

За останні 3 роки компанії мали різні виклики. Серед них:

  1. пандемія COVID 19;
  2. війна;
  3. економічні фактори: коливання цін на продукцію, складнощі збуту, нововведення в законодавчій базі та зміни податкового регулювання, проблеми з експортом, падіння продажів, обмеження фінансування та ліквідності на ведення операційної діяльності, пошуки додаткових інвестицій та гарантій тощо;
  4. екологічні фактори: зміна клімату, як результат — недостатня кількість опадів, посухи, високі температури;
  5. соціальні фактори: відтік кадрів за кордон, мобілізація, робота в окупації, безпека на підприємствах, високі ризики на виробництві, що пов'язані безпосередньо з бойовими діями, відсутність професійних кадрів, необхідність професійного навчання та адаптація до нових умов, порушення психологічного стану працівників.   

Згідно з результатами дослідження, респонденти передбачають, що зміни можуть бути глобальними, також можуть піднятися ціни на продукцію. З іншого боку, аграрії вірять, що технології можуть кардинально змінитися, відтак проблеми можна буде уникнути.

Респонденти назвали рішення, які сприятимуть продовженню ефективної діяльності:

оцінка впливів та стану сільського господарства внаслідок воєнних дій;

імплементація європейського законодавства в сфері сільського господарства;

раціональне використання природних ресурсів;

діяльність із планування відновлення екологічних ресурсів, відновлення лісосмуг;

ресурсоощадні методи обробітку ґрунту, що сприяє збереженню і накопиченню вологи;

розвиток альтернативної енергетики;

робота Міністерства екології та інших міністерств із залучення та розвитку програм протидії загрозам, програми зі збереження ґрунтів;

державна підтримка і розвиток програм декарбонізації;

відмова від глибинного обробітку землі;

менше використання сівозміни;

застосування крапельного поливу;

використання органічних добрив.

Виклики потрібно розглядати комплексно, без виокремлення більш чи менш важливих, а екологічні фактори важливо розглядати як впливові й визначальні. Хоч економічні, політичні та соціальні фактори більш відчутні сьогодні, проте екологічні є незворотніми та мають екосистемний вплив. Тому розвиток галузі залежить від чіткої стратегії та планування з урахуванням як поточних загроз та обмежень, так і майбутніх ризиків у соціальній, економічній та екологічній сферах. 

Валерій Соколенко, співзасновник Асоціації експертів зі сталого розвитку, директор стратегічного розвитку AVgroup

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.