На старті сезону: яблук багато, динаміка продажів низька

У ФГ «Перлина Поділля» розповіли, що за теперішніх цін машина сортових яблук еквівалентна вартості 1 т солярки. З урахуванням вартості збору в господарстві сумніваються, чи потрібно збирати врожай. 

Виробники звикли до високих цін, але зараз ринок не на користь виробника. Прибуток у такі складні часи залежить від ефективності управлінської моделі, наголошує експерт.

«Коли треба везти продукцію в АТБ, що оголосив тендер «аж» на 300 т яблук на тиждень, а це краплі порівняно з минулими роками, то, по-перше, на кожного припадає мізерний обсяг після розподілу між постачальниками. По-друге, ціни в мережі настільки низькі, що за вартості логістики, приміром, із Чернівців до Києва чи Дніпра, економіка виходить дуже слабка», — додає Володимир Гуржій. 

Дещо кращий прибуток можуть отримати виробники преміальних яблук, але в цій ніші відсутні сильні бренди. Побудувати стійкий впізнаваний бренд із гарним пакованням, продукт, що асоціюється з якістю, за один сезон неможливо, для цього потрібен час і системність. Таких виробників в Україні одиниці, зокрема, експерт озвучив бренд «Коник», що обрав стратегію продажу преміального продукту всередині країни з постійною присутністю на полиці й цілеспрямовано над цим працював. 

Зовнішній ринок: логістика є ключовою

Визначальним наразі стає не урожай, не ціна, а можливість вивезення того чи іншого продукту. Виграє той, хто максимально ефективно працюватиме з логістикою, адже зафіксувати ціну навіть на 1-2 місяці неможливо, і це стосується не лише яблук, а й іншої агропродукції. 

Так, на виставці SIAL у Парижі багато експортерів та учасників ланцюга постачань поділилися, що деякі контракти вже в дефолті. Тобто угоди, які підписувалися на великі обсяги, неможливо реалізувати, оскільки вони будуть виконані «в мінус». 

Ще один варіант — партнерська домовленість, адже зараз за контрактами по тисячі тонн вивозять буквально 100 т на тиждень. Черги на кордоні на деякі товари бувають 10 днів і більше. Знайти водіїв стає дедалі складніше. 

Проблеми з логістикою не обмежуються територією України, адже морські шляхи через Червоне море залишаються вкрай ризикованими й дорогими. Ормузька протока досі закрита, тому наразі на прямий морський доступ до країн усередині Перської затоки сподіватись не доводиться.

«Товари, що направляються до Бахрейну, Катару, Кувейту або ОАЕ, надходять до портів Саудівської Аравії або Оману, де перезавантажуються та далі йдуть наземними шляхами до ринків призначення. Це впливає на ціноутворення та динаміку вантажопотоків», — зазначає експерт. 

Втім, уже розроблені рішення, коли яблуко весь маршрут до Дубаю долає наземними шляхами — із завантаженням у Вінниці, Чернівцях чи іншому регіоні виробництва, з подальшим перевантаженням у Туреччині або Сирії та далі наземкою через Аравійську пустелю до кінцевого отримувача. Така логістика досі є вигідною, але знову ж таки завдяки ціні для фермера. 

Європейський ринок: логістичні витрати можуть сягати 35 центів/кг і навіть більше

Одним із основних виробників яблук у Європі є Польща, вона займає приблизно чверть ринку. Значну роль відіграють також Франція та Італія. 

Цьогоріч у Польщі неврожай, зумовлений заморозками, але насамперед це стосується старих сортів, що традиційно там вирощували, як-от Jonagored, Ligol, Gloster та інші. Зараз же вони не відіграють критичної ролі в міжнародній торгівлі, адже ці сорти продаються здебільшого регіонально і не потрапляють на заморські ринки. 

«Визначальними для ринку є сорти Gala, Golden Delicious, Red Delicious, Granny Smith, Fuji. Вони є експортно орієнтованими, мають максимальний попит у будь-якій країні. Тож саме урожай цих сортів показує, наскільки проблемним буде рік у ціновому форматі», — пояснює Володимир Гуржій. 

За будь-якої погоди та урожайності Royal Gala залишатиметься в тренді, й інтерес з боку міжнародних покупців до цього сорту зберігатиметься. 

«Фаворитом є Royal Gala. Попит на цей сорт є, і це саме ті яблука, що зараз експортуються з України. Саме зараз у Європі є своя Gala. Проте в другій половині сезону попит на українську Gala і на якісний Golden, Granny Smith може бути досить високий», — прогнозує фахівець.

Потенційний попит на українське яблуко може бути в Іспанії та Португалії. Однак потрібно зважати, що Україна знаходиться найдалі від можливих ринків порівняно з іншими європейськими постачальниками яблук. І логістичні витрати можуть сягати 35 центів/кг і навіть більше. Так, доставка партії яблук до Іспанії обійдеться у 7 тис. євро (за партію), а до західної частини Іспанії або Португалії — ще дорожче. 

Реалізація врожаю: продавати, коли продається

На тлі падіння внутрішнього попиту та труднощів з експортом виникає закономірне запитання: чи не сприятиме ця ситуація переробці фруктів, адже концентрований яблучний сік продається на біржі по всьому світу? Проте зараз цей ринок не показує цікавої кон'юнктури, а соки як категорія падають із року в рік. 

До того ж Україна сьогодні має досить обмежені можливості щодо продажу своїх яблук на міжнародній арені, оскільки є певний перелік країн, із якими узгоджені фітосанітарні взаємовідносини. 

«До прикладу, великі країни-виробники з ЄС можуть постачати свої яблука до Індії, В'єтнаму та деяких країн Південної Америки, а також усі країни ЄС мають безмитні преференції під час постачання яблук до Єгипту. Україна ж обмежена в географії постачань, а зараз це для нас особливо боляче», — підсумовує експерт.

Зібрали втричі менше

Морози пошкодили 60-70% яблунь господарства «Львівський сад» ТМ Gaderia, що на Львівщині. З 11 сортів яблук, що вирощують на 70 га, найкраще мінусову температуру витримав Gala. 

«Сорт Gala ще трохи дав урожай. Загалом цьогоріч зібрали втричі менше, ніж минулого року, через морози. Влітку по саду ще й град пройшов. Ціни ледь покривають собівартість, виходить навіть мінус із урахуванням транспортних витрат і замовлень по 4-5 т. Нинішній сезон геть невдалий», — розповідає директор «Львівського саду» Володимир Голиш. 

Тому цього року свіжу продукцію господарство практично не реалізує, зосередились на переробці. Додатково сировину не закуповують, вистачає своєї — власні склади з газовим середовищем заповнені продукцією. 

Усі площі «Львівського саду» вже засаджені деревами, на майбутнє будуть робити все для їхнього захисту, зокрема встановлюють антиградову сітку. 

Збір яблук відбувається вручну. Проблем із сезонними робітниками немає. 

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua