Тренди нової споживацької поведінки
Компанія «Делойт» в Україні провела дослідження «Споживацькі настрої українців у 2020 році», що стало детальним оглядом споживацької поведінки українців у 2020 році.

«Результати нашого дослідження відображають очікуваний спад офлайн-покупок та зростання інтернет-шопінгу. Проте така тенденція була б неможливою без відповідного рівня цифрової готовності. Висока розвиненість сучасних технологій у сфері торгівлі дала покупцям можливість безболісно пережити обмеження у здійсненні покупок офлайн і перейти на онлайн. Зважаючи на це, можна говорити, що пандемія стала не причиною, а каталізатором змін і лише прискорила неминуче зростання ринку інтернет-торгівлі. Однак ми не можемо судити про те, наскільки цей ефект виявиться стійким і чи зможуть онлайн-ритейлери утримати відвойовані за час пандемії позиції у довгостроковій перспективі», — зазначає керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції компанії «Делойт» в Україні Олександр Ямпольський.

Зростання інтернет-торгівлі
Сфера ритейлу найбільше відчула вплив пандемії: масове скуповування певних груп товарів, тимчасове закриття торгових точок і зміна структури та способу споживання товарів і послуг. Передусім епідеміологічна ситуація позначилася на зростанні онлайн-торгівлі та швидкому розвитку служб доставки. Особливо гостро обмеження 2020 року вплинули на заклади швидкого харчування, бари й ресторани, де спостерігається значний відтік відвідувачів. Разом із тим карантин став каталізатором діджиталізації сфери ритейлу.

Продукти харчування
Згідно з дослідженням, українців, які купують продукти харчування онлайн, удвічі менше, ніж відвідувачів звичайних магазинів, — у середньому 44%. Покупки в онлайн-магазинах у середньому відбуваються з частотою 1,6 рази протягом місяця. На одну покупку витрачається 988 грн, що на 52% більше, ніж у звичайному магазині.
Найчастіше в онлайн-магазинах купують респонденти вікової групи 16-29 років, а найменша частка належить респондентам вікової групи старше 60 років (майже на 15% менше за середній показник у країні).


Відповідно до дослідження, абсолютна більшість українців (98%) купує продукти харчування в звичайних магазинах, у середньому з частотою 16 покупок протягом місяця, та витрачає на одну покупку 649 грн. Але респонденти вікової групи 16-29 років, а також ті, хто не працює, здійснюють на одну покупку менше протягом місяця, ніж середній українець.

Найменше покупців продуктів харчування у звичайних магазинах серед українців 16-29 років: приблизно 3% з них не відвідують продуктові магазини взагалі. Натомість респонденти вікової групи 30-45 років відвідують продуктові магазини найчастіше (99% респондентів).
На частоту здійснення покупок і на середній чек впливає рівень доходу. Респонденти з низьким рівнем доходу витрачають на третину менше, ніж середній українець.
Середній чек у Києві та області становить 1056 грн, що на 61% перевищує середній показник на території України. Українці молодшого віку витрачають на одну покупку на 60% більше, ніж середній чек у країні.
Які продукти обирають українці
Найчастіше респонденти обирають товари українського виробництва в категорії «Бакалія» (78%), а найрідше — в категорії «Риба та морепродукти» (52%).
Більшість українців (69%) обирають продукти харчування, вироблені в Україні. Цікаво, що абсолютна більшість українців (89%) хоча б інколи перевіряє країну виробництва, а більше половини (59%) роблять це регулярно.
Власники бізнесу купують українські товари в середньому частіше, ніж інші респонденти: залежно від категорії продуктів харчування різниця становить 5–10%. А респонденти з рівнем доходу вище середнього віддають перевагу товарам українського походження менше за інших: залежно від категорії продуктів харчування різниця становить 5–20%

«Характерним маркером поведінки українських споживачів є «брендозалежність». Як демонструє дослідження, практично в усіх категоріях товарів бренд значною мірою впливає на остаточний вибір покупців. Обмежений бюджет змушує українців уважніше ставитися до свого вибору, здійснювати раціональні покупки й уникати додаткових витрат на купівлю товарів неперевірених виробників. З другого боку, торгові мережі починають дедалі частіше створювати власні торгові марки, яким довіряють покупці. І хоча бренди та приватні ТМ в Україні переважно знаходяться в різних цінових сегментах, тенденції європейського ринку демонструють, як з часом вони стають повноцінними конкурентами», — коментує партнерка з аудиту компаній галузі ритейлу та оптової дистрибуції компанії «Делойт» в Україні Ольга Шамрицька.
Для довідки: Deloitte («Делойт») — глобальна мережа компаній, що надають послуги з аудиту та консалтингу. Із сумою глобальних доходів у розмірі $47,6 млрд за 2020 фінансовий рік «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.
Дослідження проводилося методом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, яка відповідає соціально-демографічному портрету населення України. В опитуванні взяли участь 1600 респондентів з усіх регіонів України (за винятком АР Крим та ОРДЛО).
Ознайомитись із повною версією дослідження «Споживацькі настрої українців у 2020 році»

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Війська рф 14 жовтня завдали удару по логістичному центру мережі магазинів «Файно Маркет».

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило результати щотижневого моніторингу цін на продукти харчування.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Міжнародна рада із зерна (IGC) прогнозує, що світове виробництво зернових культур у 2026/27 МР може скоротитися до 2,42 млрд т, що на 69 млн т, або 2,7%, поступається рекордному результату попереднього сезону.

За останні 10 років позитивні зміни у агросекторі відбулися завдяки впровадженню інновацій та технологічних рішень.

Форум «Диригенти змін» зібрав у Києві понад 300 амбітних бізнес-лідерів, авторитетних суспільних і державних діячів, лідерів думок, мета одна — трансформувати себе, власний бізнес та державу.