Зелена перепустка на ринок ЄС: які нормативи потрібно впроваджувати вже зараз

Ставка на органіку

Green Deal передбачає зменшення використання пестицидів на 50% до 2030 року (від середнього рівня 2015–2017 рр.). Це рішення має стимулювати ще одну стратегічну ціль угоди, а саме: збільшення виробництва органічної продукції в Європейському Союзі до 25% (нині в ЄС цей показник коливається близько 9–10%).

Визначальні документи

Основні регламенти Green Deal, на які агровиробникам важливо звертати увагу вже сьогодні:

1.  CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) — це директива ЄС, яка регулює обов’язкову нефінансову звітність для компаній у сфері сталого розвитку, одна з цілей якої є значно розширити та стандартизувати звітування про ESG для великих компаній. Європейські покупці почнуть контрактно вимагати ESG-дані для власної звітності.
2. CSDDD (Corporate Sustainability Due Diligence Directive) — директива про належну обачність щодо корпоративної сталості, мета якої закріпити відповідальність компаній за дотримання прав людини та екологічною відповідальністю в усьому ланцюгу створення вартості зобов'язує проводити моніторинг ланцюгів постачання. Це спричинить масову стандартизацію кодексів постачальника, аудитів і вимогу до заходів щодо відповідності.
3. EUDR (European Union Deforestation Regulation) — це також один із елементів стратегії Green Deal, пов'язаний з підтвердженням того, що на територіях, на яких вирощується або виробляється сільськогосподарська продукція, не відбувалось вирубування лісів. Наразі з тих продуктів, які регулюються регламентом, аграрії мають звернути увагу на сою та вимоги щодо експорту ВРХ і похідних продуктів, але в майбутньому очікується, що вимоги можуть бути розширені й на інші продукти — наприклад, такі як кукурудза.
4. CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — механізм прикордонного вуглецевого коригування. Це «вуглецеве мито» ЄС, що передбачає сплату за імпорт товарів (наприклад, добрива, електроенергія), що спричиняють забруднення викидами  парникових газів. Поки що він не стосується безпосередньо аграрної продукції, але з 2030 року CBAM може бути розширений на інші продукти та вже зараз може опосередковано впливати на збільшення собівартості виробництва агропродукції. 
5. Анти-greenwashing регулювання ЄС (Green Claims) — директива щодо екологічних заяв, мета якої — забезпечити правдивість і підтвердженість добровільних «зелених» заяв, безпосередньо впливає на продаж готової продукції та може як підсилити конкурентну спроможність аграрних компаній, так і внести додаткові ризики. Будь-які «зелені» заяви в ЄС мають бути належним чином верифіковані. 
6. Директива RED III (Renewable Energy Directive III) встановлює жорсткіші критерії сталості для біопалива, біомаси та біогазу, включно з простежуваністю сировини та зниженням викидів парникових газів, дотримання екологічних стандартів та впливу на біорізноманіття. Ця директива також важлива з огляду на те, що Україна є великим постачальником сировини для біопаливного ринку.

Економічні стимули

Зелені норми в Україні впроваджуються переважно через фінансові механізми. Великі компанії вже вивчають європейські директиви, оскільки їхня діяльність ґрунтується на експорті, продовжив аналітик УКАБ Максим Гопка.

«Масштабні виробники вивчають та впроваджують кліматичні політики. І вони візьмуть на себе перший удар уже з наступного року, коли стартуватимуть різні нефінансові звітності», — пояснив він.

Але з 2027 року це буде важливо також і для малих, і для середніх виробників. 

Деякі європейські директиви наразі імплементовані в українських компаніях, проте вони можуть називатися по-іншому. Тому треба зафіксувати їх у межах підприємницької діяльності. 

Чек-лист від банку

У Credit Agricole Bank розробили опитувальник, що дозволяє оцінити сталі практики клієнта, екологічні, кліматичні та соціальні ризики. Він дозволяє визначити, наскільки відповідально ведеться діяльність, чи управляють кліматичними ризиками, чи впроваджують практики управління водними ресурсами, збереження ґрунту, диверсифікації культур, як поводяться з відходами, і чи проводиться оцінка вуглецевого сліду. 

Для банку також важливо знати, як клієнт піклується про своїх співробітників, веде комунікацію зі стейкхолдерами або з громадами і чи відстежує своїх постачальників.

«Ми оцінюємо екологічні, соціальні, кліматичні ризики підприємства, що досить важливо для банку. З іншого боку, надаємо аграрію уже готовий інструмент, чек-лист, яким вимогам ЄС він має відповідати, які практики має впровадити», — розповіла керівниця ESG-напряму в Credit Agricole Bank Ірина Висоцька. 

Команда агроекспертів Credit Agricole Bank надає консультації, проводить навчання саме сталим практикам, допомагає оцінювати кліматичні ризики.

Скільки коштує перехід до агроекології 

З огляду на Green Deal, соціальна відповідальність набуває тої самої ролі, що й екологічний складник і декарбонізація. Аграріям важко це усвідомити. Поки що агрономи не розуміють, чому вони мають зберігати та запобігати втраті біорізноманіття на полі, якщо треба забезпечувати врожайність і економіку. Тому агросектору важливо зрозуміти, що нині відбувається перехід від агрономії до агроекології. 

«Вже не йдеться про вищу конкурентоспроможність чи додаткові переваги на ринку. Це можливість доступу до нього, вимога. Тому інвестувати в цьому напрямі точно потрібно. І що швидше, то краще», — підсумувала Оксана Просоленко.

Розмір інвестицій у перехід на регенеративні (climate-smart / regenerative agriculture) практики залежить від масштабу господарства, сівозміни та вихідного рівня агротехнологій та напряму залежить від глибини трансформації. Так, перехід на регенеративні практики експертами I.P.Cert оцінюється від $60 до $160 на 1 га — це вартість агротехнологій, враховуючи техніку та обладнання.

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua