Компанія Prometey активно розвиває бізнес в Єгипті та робить основний акцент на розвиток офісу в цій країні. Власник компанії Рафаель Гороян розповідає, що у розвинених країнах бізнесу надають податкові пільги, створюють комфортні умови, а в Україна бізнес стає непотрібним. Він зазначає, що якщо ситуація не зміниться, ще більше підприємців мігруватимуть закордон і коли український бізнес там укоріниться, повернути його буде вже неможливо.
Рафаель Гороян: Я був готовий заплатити за «вхідний квиток» у єгипетський ринок. Цей квиток коштував мені мільйони доларів. Помилки та невдачі — так виглядав наш старт. Але крок за кроком ми вибудували стосунки з місцевою владою, з виробниками макаронів, комбікормів, хлібобулочних виробів. Зараз ми вже не рахуємо втрат, ми генеруємо дохід.
Для нас назад дороги не було: в Україні розпочалася війна, трейдинг треба було рятувати. До всього, Ви бачите, що робиться зараз із бізнесом в Україні — податкова буквально його знищує: затримки з поверненням ПДВ, постійні нові правила перевезення через митницю. Ми вчасно зрозуміли, що найближчим часом нічого хорошого не буде і вирішили, що будемо боротися за інші ринки.
Рафаель Гороян: Не було б узагалі цієї історії успіху в Єгипті, якби нам не підставив плече один з найбільших швейцарських фондів. Вони надали нам фінансову подушку в $30 млн. Це дало змогу працювати далі, та ще й працювати в країні, де немає військових ризиків. Так ми почали розвивати бізнес у Єгипті й паралельно виплачувати старий борг. Саме цей фонд першим почув наш сигнал: без нових коштів активи зникнуть, а кредитори не отримають нічого. Але, якщо компанії дати шанс працювати — вона віддасть усе поступово. Так і сталося: сьогодні Prometey сплачує тіло старого кредиту й обслуговує відсотки за новим. Це приклад здорової фінансової логіки у час війни: кредитор, який не діє за шаблоном, у результаті отримує більше.
Рафаель Гороян: Напевно, коли ми зрозуміли, що нарешті «увійшли» в єгипетську бізнес-родину. Я кажу «родину», бо там так і є: тебе приймають чи не приймають. Для цього треба відповідати багатьом критеріям, не лише цінам. Мені допомогло моє східне коріння — я добре розумію менталітет єгиптян. Також серйозним кроком уперед стала оренда терміналу в Александрії.
Тепер ми маємо чудові відносини з державою і досягли позначки в 800 тис. тонн проданого зерна. Ми торгуємо пшеницею, кукурудзою, олією, соняшниковим та соєвим шротом і навіть сорго.
Рафаель Гороян: Насправді це вони самі на нас вийшли. Ми показали професіоналізм, фінансову надійність. Вони довірилися нам, ми — їм. І вийшов контракт. Але я завжди наголошую: сильний бізнес, як і справжній чоловік, має мати план «Б». І він у нас завжди є.
Рафаель Гороян: Було багато втрат. Ми довіряли людям, які нас підводили, вкладались в сумнівні інструменти, страждали від валютних коливань. Найбільшою трагедією стало затоплення судна з нашою технічною сіллю — загинуло 13 членів екіпажу. Це був удар і фінансовий, і моральний.
Але я не з тих, хто здається. Це була моя ідея, і я боровся до кінця. І тепер ми маємо стабільний бізнес і добре ім’я в Єгипті.
Рафаель Гороян: Це абсолютно різні світи. В Україні до війни ми мали чудові умови для розвитку бізнесу, він успішно працював. Але війна змінила все. Чотири наші елеватори опинилися під окупацією. «Вознесенськ» обстріляли касетними снарядами, «Снігурівку» практично зрівняли із землею. У Золочівське ХПП чотири рази влучали ракети. Елеватор у Великоолександрівці, на Херсонщині, майже повністю знищений. А вже цього року, на початку червня, авіаційна бомба рознесла елеватор «Гайчур». Загалом п’ять наших підприємств опинилися у «сірій зоні». Майже 200 тис. тонн зерна втрачено.
Через сильну засуху ми не відкрили ще п’ять елеваторів. Ми могли зупинитися. Але я вирішив іти далі. Я хочу, щоб українська влада нарешті зрозуміла: бізнесмени, які залишаються працювати в Україні, — це люди, яких треба берегти. Знищити їх легко, повернути назад в Україну — майже неможливо.
Рафаель Гороян: Хотілося б, щоб українська влада нарешті змінила своє ставлення до підприємців. Для прикладу, у Єгипті держава кардинально змінила підхід до бізнесу — тут його буквально «носять на руках». За три роки роботи тут, я досі не знаю, де в них податкова. У нас немає навіть штатного бухгалтера, бо достатньо послуг аудиторської компанії, і це нам обходиться відносно недорого.
Я довго шукав підвох, намагався зрозуміти, чому ж тут настільки легко працювати з податковою. Виявилось, що все просто: для прозорого бізнесу податковій достатньо, у разі перевірки, зробити запит у банк. Прибутки й витрати видно одразу. Найважливіше тут — це сплатити 1% від обороту. І все. Але якщо цього не зробиш — проблеми будуть серйозні. Проте умови прозорі й зрозумілі.
Рафаель Гороян: Ще кілька років тому бізнес-клімат у Єгипті був гіршим ніж в Україні. Але тепер ситуація протилежна. Бо в нас стаття щодо повернення податку на додану вартість в прямому сенсі має політичний характер. Якщо ти спритний, якщо ти можеш щось так би мовити «повирішувати», в тебе вийде отримати ПДВ. Втім, якщо ти чесний і дієш виключно по закону — ти жертва. В Єгипті ж ПДВ практично немає. Якщо й накопичується невелика сума, її можна використати для сплати інших податків.
Рафаель Гороян: Так. Єгипет навчив мене бути більш терплячим і обережним. А ще я став набагато сильнішим. Війна мало не знищила мій бізнес, і мала б знищити мене як бізнесмена, але цього не сталося, я просто не міг цього допустити. І я впевнений, що через кілька рокі в я буду знову фінансово на тому ж рівні, що й до війни і навіть вище. Слава Богу всі живі та здорові, а багаторічний досвід ведення бізнесу приносить мені плоди.
Рафаель Гороян: У Єгипті ми не плануємо розбудовувати інфраструктуру. Це «довгі гроші», а ми зараз дуже зважено підходимо до таких рішень. Ми думає про інвестиції в агровиробництво, а саме: вирощування кукурудзи, пшениці, сої. У нас вже є декілька проектів у роботі. Натомість трейдинг дає швидший результат. Тому сьогодні ми робимо перші кроки в інших країнах Східної Африки. Подивимось, куди це нас приведе.
Рафаель Гороян: Думати стратегічно. Інфраструктура — це ключ. Без елеваторів, машин, землі, офісів і сильної команди далеко не підеш. Подивіться на транснаціональні компанії — Louis Dreyfus, Bunge, Cargill. Вони мають по всьому світу представництва і офіси. По всьому світу вони роблять реальний трейдинг, трейдинг в «локал маркет». Тому вони мають можливості бути на плаву і заробляти. Не маючи повний цикл, інфраструктуру і офіси в інших країнах, сам по собі трейдинг зі схемою «купи-продай» неможливий, він не буде працювати. Розкрию вам секрет так працюють тільки аферисти, які розкручують своє ім’я як трейдера, а потім йдуть з ринка разом з грошима фермерів. Моя порада проста: будуйте системи, а не випадкові угоди. Лише тоді у вас буде майбутнє.
Рафаель Гороян: Мене рухає віра. Віра в ідею, у свою команду, у те, що навіть у найтемніші часи можна створювати щось сильне. Я не з тих, хто здається.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Україна й Азербайджан зацікавлені у розширенні двостороннього співробітництва в аграрній сфері, збільшенні товарообігу між країнами, залученні азербайджанських інвестицій в український агросектор та розвиток нових торговельних можливостей.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Вартість перевезень з українських портів на Дунаї продовжує стрімко зростати на тлі вкрай обмеженої доступності суден, високого попиту на перевезення та погіршення ситуації з заторами на Сулінському каналі.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

Обмежена пропозиція тоннажу дозволяє судновласникам утримувати високі ставки на перевезення українського зерна.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Біоетанол — це величезний потенціал для експорту і глибокої переробки. Але без якісної гармонізованої регуляторної політики Україна ризикує залишитися осторонь глобальної компетенції.

П’ять провідних галузей економіки Тернопільщини у січні 2026 року перерахували до зведеного бюджету 1,18 млрд грн, або 67,5% усіх мобілізованих коштів.

Великі агрохолдинги, сільгосппідприємства та маленькі фермерські господарства продовжують інвестувати у розвиток аграрного бізнесу. Таким чином вони не лише тримаються самі, але й тримають економіку України.