Незалежність і контроль усіх процесів: інвестиції в майбутнє дозволяють суттєво розвивати агровиробництво

Які інвестиції були заплановані компанією на 2025 рік, і яка частина з них уже реалізована?

Георг фон Нолкен: Ми за останні кілька років переглянули стратегію бізнесу, куди варто рухатися далі. Ми мали дефіцит елеваторів і не контролювали свою логістику. Майже всі продажі здійснювалися прямо в порту. З 2018 року ми рухалися кількома напрямками. Перший — оптимізація виробництва. Головний фокус був на агровиробництві напряму, відповідно, для цього має функціонувати інфраструктура та логістика. За останні 4 роки ми придбали 2 елеватори: один на Івано-Франківщині у місті Городенка загальною потужністю одноразового зберігання 87,5 тис. т, і торік — у селищі Красне на Львівщині потужністю одноразового зберігання 120 тис. т. Відтак сьогодні наша компанія володіє елеваторними потужностями для зберігання зерна загальним обсягом 634 тис. т. До структури входять 6 елеваторів і 3 сушильно-зернові комплекси, розташовані в Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях.

Також ми закупили 250 вагонів-хоперів об’ємом 116 куб. м кожен, вантажопідйомність одного вагона — до 70,5 т, що дозволяє нам перевозити всі основні культури, які вирощуються на полях компанії.

Третій шлях, яким ми рухаємося, — це власний трейд. Ми продаємо зерно не просто в порт, як це було до війни, а реалізуємо продукцію напряму клієнтам у ЄС та інші країни.

Крім того, ми почали співпрацю з терміналами, взяли під контроль експорт нашого зерна морем.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Україна була відрізана від моря, тому ми вирішили розвивати власну логістику, аби контролювати цей процес самостійно.

За результатами цього року в які напрями «Контінентал Фармерз Груп» найбільше інвестує?

Георг фон Нолкен: Купівля елеваторів і вагонів-зерновозів — це була стратегія, запланована не на 2025 рік, а ще у 2021 році ми поставили це собі за мету. Елеватори — це питання можливостей, адже є два шляхи: або самостійно побудувати, або купити. Ми розглянули обидва варіанти і надалі розглядаємо можливості додаткового будівництва. Елеватор у селищі Красне на Львівщині ми придбали у власника, таким чином, використали цю можливість минулого року.

Інвестиція у вагони була запланована на 2022 рік, але потім ми зупинилися через війну. Пізніше поступово почали відновлюватися і перші вагони отримали в четвертому кварталі 2024 року.

Обсяги виробництва нашої продукції ростуть, трейдинг розвивається, тож ми плануємо розширювати наш залізничний парк, відтак сьогодні найбільше інвестуємо у логістику та елеваторні потужності. Звичайно, розподіляємо витрати, адже і виробнича частина бізнесу потребує грошових вкладень.

Трейдинг, новий елеватор — які ще напрями та проєкти плануєте реалізовувати найближчими роками? 

Георг фон Нолкен: У нас уже є пропозиція бюджету на 2026 рік, інвестиції передбачаються на суму приблизно $60-70 млн. Частину коштів ми плануємо спрямувати на заміну технічного парку. Також розвиваємо елеваторний напрям, тому інвестиції в купівлю чи будівництво елеваторів, у створення доданої вартості ми також плануємо. 2 роки тому ми починали власне виробництво рідких добрив, також дивимося на кілька інших проєктів. Таким чином, інвестиції будуть спрямовані на ці напрями, і плани у нас не на рік, а на кілька років уперед.

Як я вже зазначив, ми розвиваємо інфраструктуру, логістику, виробництво, також є ще один складник нашої стратегії — це переробка. Ми розглядаємо можливості йти цим шляхом, розуміємо, що створювати додану вартість в Україні важливо. Наше завдання сьогодні знайти власний шлях у цій стратегії.

Тваринництво може бути варіантом створення продукції з доданою вартістю, але це дещо відрізняється від рослинництва. Тваринницька галузь потребує зайнятості 24/7, 365 днів поспіль.

Ми розглядаємо також будівництво або купівлю зернового терміналу та кооперацію з партнерами.

Від початку року компанія придбала новітньої техніки та обладнання для картоплярського напряму виробництва на суму понад 1,85 млн євро. Наразі чи повністю закрита потреба в техніці для картоплярства, чи ще плануєте інвестувати в цей напрям?

Георг фон Нолкен: Ми придбали новий 4-рядний картоплезбиральний самохідний комбайн Grimme VARITRON 470 ТТ. Ця техніка відповідає нашим запитам, усі технічні параметри враховані виробником і задовольняють нас. Також для нас важливий досвід співпраці з виробником даної техніки, який сервіс вони надають. Комбайн Grimme VARITRON 470 ТТ — це унікальна техніка для України, виробник пропонує опції під потреби кожного аграрія індивідуально. Ми вже маємо комбайни Grimme — як самохідні, так і причіпні — та знаємо, як працюють дані агрегати. 

Комбайн, який ми придбали, — це перший крок у оновленні парку картоплезбиральної техніки, і цим шляхом ми будемо рухатися далі.

Чи плануєте розвивати переробку картоплі? Взагалі наскільки в компанії готові інвестувати в переробку?

Георг фон Нолкен: Як я вже казав раніше, ми розглядаємо можливості розвитку власної переробки та шукаємо стратегічно вигідний шлях для нас.

Щодо картоплі, то це не експортний продукт, що обмежує розвиток культури загалом в Україні. Робота ведеться стосовно вільних карантинних зон, де можна вирощувати картоплю, і які не обмежували б подальший її експорт, але швидких рішень не буде, якщо говорити про ЄС. Якби це вдалося реалізувати, була би хороша підтримка сектору картоплярства в Україні, адже потенційно в наших умовах вирощування, з нашими технологіями цей напрям зміг би розвиватися значно інтенсивніше.

Для себе ми розглядаємо картоплярство як один із ключових напрямів із розвитком на найближчі роки. Наразі «Контінентал Фармерз Груп» є найбільшим промисловим виробником картоплі в Україні. Ми приділяємо значну увагу цьому, працюємо як на ринку чипсової картоплі, так і столової та насіннєвої.

Переробку картоплі ми плануємо втілювати, але у напрямі вирощування чипсових сортів ми — «гровер». Як на мене, в Україні достатньо підприємств, які виробляють чипси, тому це дуже висококонкурентна історія. Обсяги виробництва та переробки картоплі на чипси в Україні значні. А ось ринок столової картоплі обмежений, тому ми дивимося на декілька проєктів із переробки.

Також для нас важливим напрямом є насінництво картоплі, ми розвиваємося самостійно на цьому ринку і плануємо зайняти більш серйозну позицію. Загалом насінництво картоплі в Україні є однією з найбільших проблем: культура насінництва, обсяги та пропозиція насіннєвого матеріалу залишають бажати кращого.

Ми дивимося на ринок столових сортів, де 75-80% насіннєвого матеріалу не сертифіковано. Ринок картоплі буде професійним, до цього дійде завдяки тому, що люди на городах не хочуть вирощувати абищо, і дрібні фермери розуміють, що потрібно садити якісне насіння, бо в ньому є потенціал.

Насінництво — це базове питання в розвитку картоплярського ринку загалом, і щоби картопля стала експортним продуктом. 

Цього року компанія вирощує сою на значних площах. Чи вплине на вас введення експортного мита на олійні? Та чи готові ви до відповідності Регламенту (ЄС) EUDR?

Георг фон Нолкен: Це фінансово болюче питання. Закон був так побудований, що виробник мав би експортувати продукцію без мита. Але маємо що маємо, нам доведеться платити, і це дуже дорого. З нашого погляду, це рішення незаконне і виступає проти Угоди про асоціацію з ЄС. Ми не відмовляємося від виконання чинних контрактів — усі постачання будуть здійснені відповідно до зобов’язань. Проте мито доводиться сплачувати з власних коштів. Ми розуміємо, що в Україні бюджетний дефіцит, держава не має іншого варіанту як знайти гроші. Якщо дивитися на макро- і мікроекономічні елементи стягнення коштів через мита, то такий спосіб ніколи не рахується. Ми вважаємо, що це сильний удар по товаровиробнику. Побачимо, які будуть зміни, хто найбільше втрачатиме, адже маленький фермер не може виступати експортером.

На мою думку, справедливо було би, якби маркетинговий сезон закінчили за старим законодавством. А далі, розуміючи, що будуть правки і зміниться закон, я як виробник можу змінити свою стратегію. Зі свого боку ми готові до вимог Регламенту EUDR і робимо все можливе.

Наша компанія разом із різними організаціями, які виступають проти нового закону, будемо доносити нашу думку, що загалом внаслідок мит Україна отримає негативні контракти.

З огляду на вищезазначене, під урожай 2026 року ріпак ми вже висіяли, сою також будемо сіяти, наразі не плануємо виключати цю культуру із сівозміни.  

«Контінентал Фармерз Груп» увійшла до рейтингу найбільших бізнес-інвесторів у освіту. Чи повертаються вам вкладені кошти у вигляді нових співробітників? Тобто чи вигідна для вас ця інвестиція? Чи відчуваєте дефіцит кадрів і як вирішуєте це питання? 

Георг фон Нолкен: Кадрова проблема є, і вона є у всіх, але ми вже кілька років поспіль створюємо систему навчання. Вона починається зі шкіл через нашу програму «Розумний город», потім стажування через програму «Майбутнє Контінентал» і пізніше — через нашу внутрішню програму, яку ми називаємо «Ліга Контінентал». Ми кілька років поспіль намагаємося вирішити проблему нестачі кадрів. З нашого погляду, це виникає не лише внаслідок війни, після її завершення кадрова проблема не вирішиться. Тому наразі єдиний шлях — це залучити багато якісних співробітників, молодих спеціалістів у компанію і намагатися навчати їх в екосистемі, яка починається ще у школі. І це була причина того, чому ми кілька років тому почали працювати в даному напрямі.

Діти знайомляться з нами через проєкт «Розумний город». Це підлітки 12–13 років, хлопці та дівчата, які згодом можуть розглядати навчання в межах програми «Майбутнє Контінентал», а після приходити працювати в компанію. Ми багато інвестуємо в команду, відповідно, отримуємо високий результат.

Дякую за розмову.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua