Соняшник 2025 року став найуспішнішою культурою в господарстві «Сімейні молочні ферми».
Як розповів агроном проєкту Петро Федорук, урожайність соняшнику залишилася на рівні минулого року попри сильну спеку, натомість озимі зернові та кукурудза на силос дали менше, ніж очікували.
Він зазначив, що у 2026 році команда проєкту обробляла близько 1,9 тис. га. У структурі посівів — кукурудза на зерно та силос, озимі пшениця та ячмінь, соняшник, соя, тритикале, люцерна та багаторічні трави на сіно.
Петро Федорук уточнив, що соняшник у середньому дав близько 3,5 т/га, урожайність озимої пшениці знизилася з 6,5 т/га до приблизно 4,5 т/га, а озимого ячменю — з 5,5–6 т/га до 4 т/га. Соя дала близько 2 т/га, і це прийнятний результат, оскільки деякі сусідні господарства збирали 1 т/га. Кукурудза на силос у середньому дала 30 т/га. На думку фахівця, культурам не вистачило вологи для кращого наповнення зерна та нарощення зеленої маси.
Водночас агроном розповів, що наступного року господарство планує збільшити площі під кормовими культурами, зокрема додатково засіяти 39 га люцерною та розширити посіви кукурудзи на силос. Також хочуть дещо збільшити площі під соняшником.
«Для молочного господарства власна кормова база має особливе значення, адже від неї залежить забезпечення тварин кормами. Водночас серед викликів залишаються не лише погодні умови, а й вартість ресурсів та можливість вигідно продати вирощену продукцію», — резюмували в проєкті.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 29 жовтня 2026 року №110 схвалило Рекомендації щодо мінімальних вимог до захисту свиней у зв’язку з потребою зменшення практики обрізання хвостів.

Аграрний сектор України працює в умовах безпрецедентного тиску через високі виробничі витрати, нестачу працівників і невизначеність на ринку зерна.

У Європі фіксують поширення нової епізоотичної загрози — вірусу Шамонда (Shamonda virus, SHAV), який уражає велику рогату худобу та може спричиняти значні втрати молочної продуктивності й репродуктивні проблеми.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на початок жовтня в Україні становила 16,4 грн/кг без ПДВ, що на 1 грн більше відносно попереднього місяця. Відносно жовтня 2025 року молоко подешевшало на 70 коп.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні − вересні 2026 року збільшився на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – серпні показник зріс на 5,9%).

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Від початку повномасштабної війни торгівля України з Норвегією зросла на 45%. І хоча сьогодні прослідковується незначний спад (-8%), все ж таки торговельні відносини продовжуються. З Норвегії до України експортується набагато більше продукції — у 2025 році було продано майже на 4,9 млрд євро.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.

Проєкт «Сімейні молочні ферми», що діє з 2020 року, виплатить дивіденди інвесторам за минулий рік.

Життя сім’ї Забродоцьких зосереджене навколо їхнього молочного господарства у селі Торговище на Волині. Богдан обробляє 20 га землі та доглядає на фермі корів, а його дружина Марія — варить сир. Разом вони виховують трьох дітей.