Життя сім’ї Забродоцьких зосереджене навколо їхнього молочного господарства у селі Торговище на Волині. Богдан обробляє 20 га землі та доглядає на фермі корів, а його дружина Марія — варить сир. Разом вони виховують трьох дітей.
Початком фермерської справи подружжя стала корова, яку батьки Марії дали молодятам як придане. Згодом з’явилася ще одна.
Марія Забродоцька, фермерка
«Я мала бути викладачем музики по класу бандури, але зустріла свого фермера, щоправда, Богдан тоді ним ще не був. Пішла в декрет і вже не захотіла повертатися в музику. Паралельно ми «обростали» господарством. Жили, як і всі люди в селі. Потім я поїхала до Італії на заробітки. І там, ходячи по магазинах, завжди купувала моцарелу в розсолі. Люблю її дуже. Тоді й з’явилася думка, що варто спробувати самій таке виготовити, адже вдома є своє молоко», — розповідає у прямому ефірі в Іnstagram Марія Забродоцька.
Повернувшись до України, вона накупила різних заквасок і почала експериментувати.
Це й стало відправною точкою створення сімейної ферми — сир виходив смачний, і потрібно було збільшувати обсяги виробництва.
«Якось ми побачили рекламу проєкту «Сімейні молочні ферми» (СМФ) і вирішили спробувати себе у ньому. Для початку співпраці нам потрібно було внести свою частку в будівництво ферми. СМФ надали нам проєкт на корівник, і ми за свої кошти почали його будувати. Згодом у межах співпраці нам дали деяке обладнання (холодильник, доїльні апарати, поїлки, килимки тощо) та допомогли з усіма питаннями щодо реєстрації бізнесу», — ділиться досвідом фермерка.
Худобу подружжя докуповувало в процесі будівництва. Зараз є 18 дійних корів, а також багато молодянку та телят. Найбільше на «Молочному хуторі» чорно-рябих корів, але є й голштини та симентали.
Основний раціон тварин — лугова трава, з весни по осінь корови на випасі. Корми Забродоцькі теж заготовляють самостійно, майже нічого не купують.
На день отримують 100-120 л молока. Марія зазначає, що кількість залежить від того, скільки корів доїться, оскільки майже завжди половина тварин у запуску.
Все молоко вона переробляє, але коли дуже втомлюється або не встигає, то здає сировину на молоковоз.
Марія Забродоцька, фермерка
«Вчилася варити сир я сама, потім брала участь у різних курсах як онлайн, так і офлайн. Зараз в асортименті страчатела, сулугуні, чечил, адигейський, халумі, рікота, кульки у спеціях та фета. Раніше ще виготовляла напівтверді сири, але через відключення світла не встигаю, тож відпустила цю групу», — говорить сироварка.
Загалом фермери підлаштовуються під графік відключень: доїння проводять раніше або пізніше, якщо ж довго немає електрики, вмикають генератор. Щодо сиру, то на кухні є плита на дровах, щоб у екстрених випадках також можна було працювати з молоком.
До п’ятниці Марія наварює весь асортимент сиру. Продажі йдуть через Instagram, а також подружжя виїжджає на ринок.
«Свій блог я почала вести, щоб не впасти в депресію, коли розпочалася повномасштабна війна. Я закидала сторіси, хоча була впевнена, що це нікому не буде цікавим. Але воно якось так закрутилося, я побачила від людей фідбек і зрозуміла, що для них це теж свого роду розрада — спостерігати за нашим рутинним життям на хуторі», — пригадує Марія Забродоцька.
Сироварка зізнається, що найважче у фермерстві встигнути все за день, адже практично всі процеси відбуваються вручну, тому забирають багато часу.
«Нам уже 3-й рік, хоча мені здається, що я живу так усе життя. Ми робимо те, що нам подобається, нікого не наслідуємо, створюємо щось своє. Мені навіть здається, що ми якісь інші тут на своєму хуторі», — говорить вона.
Цього року «Молочний хутір» почав приймати відвідувачів на екскурсії, також запрошують усіх бажаючих на ранкове та вечірнє доїння.
Марія зазначає, що не бачить свою ферму й сироварню великими. Їй хочеться, аби все залишилося на такому домашньому рівні, адже дуже важливо створювати продукт хоч і в невеликій кількості, але з душею.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua