Життя сім’ї Забродоцьких зосереджене навколо їхнього молочного господарства у селі Торговище на Волині. Богдан обробляє 20 га землі та доглядає на фермі корів, а його дружина Марія — варить сир. Разом вони виховують трьох дітей.
Початком фермерської справи подружжя стала корова, яку батьки Марії дали молодятам як придане. Згодом з’явилася ще одна.
Марія Забродоцька, фермерка
«Я мала бути викладачем музики по класу бандури, але зустріла свого фермера, щоправда, Богдан тоді ним ще не був. Пішла в декрет і вже не захотіла повертатися в музику. Паралельно ми «обростали» господарством. Жили, як і всі люди в селі. Потім я поїхала до Італії на заробітки. І там, ходячи по магазинах, завжди купувала моцарелу в розсолі. Люблю її дуже. Тоді й з’явилася думка, що варто спробувати самій таке виготовити, адже вдома є своє молоко», — розповідає у прямому ефірі в Іnstagram Марія Забродоцька.
Повернувшись до України, вона накупила різних заквасок і почала експериментувати.
Це й стало відправною точкою створення сімейної ферми — сир виходив смачний, і потрібно було збільшувати обсяги виробництва.
«Якось ми побачили рекламу проєкту «Сімейні молочні ферми» (СМФ) і вирішили спробувати себе у ньому. Для початку співпраці нам потрібно було внести свою частку в будівництво ферми. СМФ надали нам проєкт на корівник, і ми за свої кошти почали його будувати. Згодом у межах співпраці нам дали деяке обладнання (холодильник, доїльні апарати, поїлки, килимки тощо) та допомогли з усіма питаннями щодо реєстрації бізнесу», — ділиться досвідом фермерка.
Худобу подружжя докуповувало в процесі будівництва. Зараз є 18 дійних корів, а також багато молодянку та телят. Найбільше на «Молочному хуторі» чорно-рябих корів, але є й голштини та симентали.
Основний раціон тварин — лугова трава, з весни по осінь корови на випасі. Корми Забродоцькі теж заготовляють самостійно, майже нічого не купують.
На день отримують 100-120 л молока. Марія зазначає, що кількість залежить від того, скільки корів доїться, оскільки майже завжди половина тварин у запуску.
Все молоко вона переробляє, але коли дуже втомлюється або не встигає, то здає сировину на молоковоз.
Марія Забродоцька, фермерка
«Вчилася варити сир я сама, потім брала участь у різних курсах як онлайн, так і офлайн. Зараз в асортименті страчатела, сулугуні, чечил, адигейський, халумі, рікота, кульки у спеціях та фета. Раніше ще виготовляла напівтверді сири, але через відключення світла не встигаю, тож відпустила цю групу», — говорить сироварка.
Загалом фермери підлаштовуються під графік відключень: доїння проводять раніше або пізніше, якщо ж довго немає електрики, вмикають генератор. Щодо сиру, то на кухні є плита на дровах, щоб у екстрених випадках також можна було працювати з молоком.
До п’ятниці Марія наварює весь асортимент сиру. Продажі йдуть через Instagram, а також подружжя виїжджає на ринок.
«Свій блог я почала вести, щоб не впасти в депресію, коли розпочалася повномасштабна війна. Я закидала сторіси, хоча була впевнена, що це нікому не буде цікавим. Але воно якось так закрутилося, я побачила від людей фідбек і зрозуміла, що для них це теж свого роду розрада — спостерігати за нашим рутинним життям на хуторі», — пригадує Марія Забродоцька.
Сироварка зізнається, що найважче у фермерстві встигнути все за день, адже практично всі процеси відбуваються вручну, тому забирають багато часу.
«Нам уже 3-й рік, хоча мені здається, що я живу так усе життя. Ми робимо те, що нам подобається, нікого не наслідуємо, створюємо щось своє. Мені навіть здається, що ми якісь інші тут на своєму хуторі», — говорить вона.
Цього року «Молочний хутір» почав приймати відвідувачів на екскурсії, також запрошують усіх бажаючих на ранкове та вечірнє доїння.
Марія зазначає, що не бачить свою ферму й сироварню великими. Їй хочеться, аби все залишилося на такому домашньому рівні, адже дуже важливо створювати продукт хоч і в невеликій кількості, але з душею.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Поголів’я свиней в Україні на початок 2026 року становило 4,64 млн голів, що на 17,3% менше, ніж на початку 2022-го. За чотири роки галузь втратила майже 1 млн свиней.

Український ринок сирів наприкінці літа зіткнувся з логістичними проблемами та втратами продукції на складах торговельних мереж. У частині магазинів через це скоротився асортимент і стало менше акцій.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

У селі Борохів на Волині 49-річний Олександр Геращенко вирощує 50 сортів винограду. На п'яти сотках, де раніше росла картопля, за сім років він заклав виноградник зі 130 кущів.

18-річна Марина Породько з села Вертіївка на Чернігівщині проводить літні канікули не лише відпочиваючи, а й працюючи в аграрній сфері. Дівчина навчається на другому курсі Сокиринського професійного аграрного ліцею та працює трактористкою на підприємстві в сусідньому селі Бобрик.

Молочна ферма СТОВ «Перемога» продовжує нарощувати виробничі потужності. За останні кілька років господарству вдалося збільшити дійне стадо з 500 до 800 корів, а наступною метою є вихід на 1200 дійних корів, що дозволить повністю завантажити сучасну доїльну залу карусельного типу.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.