Ферма розрахована на утримання 32 голів великої рогатої худоби, говориться у повідомленні Львівської облдержадміністрації.
На фермі утримується 12 голів корів, 7 голів молодняка ВРХ до 1 року, але сім'я планує розширити поголів«я корів та стати повноправними членами Кооперативного об'єднання «Рівноправність».
У будівництво ферми сім'я вклала близько 400,0 тис грн.
Сучасне обладнання для облаштування своєї ферми сім'я отримала від канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні».
А також під час відкриття від Львівської аграрної дорадчої служби фермери отримали доїльний апарат Delivery.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Для запуску виробництва м’ясних снеків потрібно близько $20–30 тис. Такої суми достатньо, щоб орендувати приміщення, придбати необхідне обладнання та облаштувати виробництво відповідно до всіх вимог.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Будівництво тваринницьких комплексів в Україні уже реалізує 31 підприємство, які потенційно можуть отримати компенсацію за програмою державної підтримки будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів, яку заплановано продовжити у 2026 році.

У Німеччині виявили новий вірус великої рогатої худоби, який може поширитися країною до кінця осені. Збудник уже зафіксували в Німеччині, Франції та Швейцарії.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Історія «Спаржі Волині» почалася не з бізнес-розрахунку, а майже випадково. Близько десяти років тому подружжя Костюків побачило спаржу в Польщі у знайомого, який вирощував її для себе. Для України це була нова й незвична, але перспективна культура.