Рух 218 суден, які беруть участь у «зерновій ініціативі», фактично заблокований у зв’язку з тим, що українська сторона станом на 30 жовтня не має дозволів від Спільного координаційного центру на проходження безпечним коридором та проведення інспекцій.
Про це говориться у повідомленні Міністерства інфраструктури України.
З них:
«Українська сторона не зупиняла рух вантажів через зерновий коридор, навіть попри російські воєнні атаки на портову та енергетичну інфраструктуру. Також було зафіксовано 15 випадків приближення російських БПЛА та літаків на заборонену дистанцію до цивільних суден, що беруть участь у ініціативі», — додали у міністерстві.
Підкреслюється, що фактична блокада зернового коридору з боку російської федерації розпочалася ще у вересні. Це проявлялось у штучному затягуванні та зменшенні кількості інспекцій, що призвело до створенні черги у 176 суден з 2,1 млн агропродукції на борту.
«Хочемо підкреслити, що з моменту виходу першого судна вдалося експортувати більше 9 млн т продовольства, з них більше 5 млн т — до країн Африки та Азії. В межах Всесвітньої Продовольчої Програми під егідою ООН до країн, що перебувають на межі голоду, було відправлено 190 тис. т української пшениці», — уточнили у Мінінфраструктури.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.

Український ринок пшениці входить у 2026/27 МР із незвичним поєднанням сильного виробництва та слабшої експортної спроможності.

Безпілотники атакували два торговельні судна в економічній зоні Болгарії у Чорному морі. Один із кораблів затонув, екіпаж пропав без вісти.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.