Подання законопроєкту про повне скасування мит може поглибити невизначеність ринку, розвиток якого зараз фактично скований відсутністю чітких правил.
Таку думку висловили аналітики «УкрАгроКонсалт».
Вони зазначили, що 19 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про скасування «соєво-ріпакових правок». Ініціатором документа став народний депутат Ярослав Желєзняк, який наголосив, що нинішня система експортних мит фактично заблокувала ринок, і тому її потрібно скасувати.
«Після ухвалення закону уряд так і не визначив порядок підтвердження того, що продукція вирощена безпосередньо виробником. Через це митниця відмовляється оформлювати відвантаження без сплати 10% мита, що призвело до тимчасової зупинки експорту ріпаку та сої. Це змушує фермерів також призупиняти продажі олійних: одні погоджуються сплачувати мито, продовжувати експорт та готують документи для позовів про відшкодування сплачених сум мита, інші повністю відмовляються від експорту», — пояснили фахівці.
За даними «УкрАгроКонсалт», учасники експорту утримуються від укладання нових угод, адже не знають, чи варто зараз платити мито, чи чекати його скасування найближчими місяцями.
«Водночас запроваджені експортні мита вже виконують свою головну функцію — стимулюють внутрішню переробку. Якщо раніше річна переробка ріпаку оцінювалась в 500 тис. т, то кожен місяць дії нинішнього режиму експорту додає ще близько 200 тис. т до переробки ріпаку в країні замість його експорту і генерує додану експортну виручку», — додають аналітики.
Аграрії та бізнес-асоціації закликають уряд діяти швидко, адже зволікання загрожує зривом контрактів і втратою ринків. Експерти «УкрАгроКонсалт» наголошують, що невизначеність перспектив ринку породжує збитки по суцільному логістичному ланцюгу, тому потрібно якнайшвидше ухвалити нові рішення, які враховуватимуть інтереси як експортерів, так і внутрішньої переробки.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції, стартує з 1 вересня.

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Два законопроєкти, що передбачають тимчасове скасування вивізного мита на три основні олійні культури (соняшник, сою та ріпак) на період дії в Україні режиму воєнного стану, було подано минулого тижня до Верховної Ради за ініціативи українських експортерів.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Європейський Союз у сезоні 2025/26 скоротив імпорт ріпаку з третіх країн до 5,4 млн т проти 7,5 млн т роком раніше. Однією з причин стало збільшення власного врожаю в ЄС.