Перемовини між віцепрезидентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом та представниками п'яти країн Центральної Європи щодо імпорту сільськогосподарських товарів з України завершилася без домовленостей.
Про це пише «Європейська правда» з посиланням на польські ЗМІ.
Переговори з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією продовжаться 24 квітня на рівні міністрів сільського господарства.
Як зазначається, з боку Єврокомісії є готовність йти на поступки. Зокрема, ЄК готова розширити список товарів, на які поширюватиметься заборона на імпорт з України.
«Прогрес є, і переговори рухаються в правильному напрямку», — повідомив один із учасників зустрічі.
Поки що Єврокомісія погодилася лише на заборону імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. Наразі ходять неофіційні розмови про те, що вона буде готова додати до списку обмежень інші продукти зі списку, раніше представленого міністрами сільського господарства п'яти країн, такі як яйця та м'ясо птиці.
Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини 21 квітня направили до Єврокомісії листа, де вимагають додатково включити до цього списку соняшникову олію, борошно, мед, цукор, м'які фрукти, яйця, м'ясо, молоко та молочні продукти.
Крім того, Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина просять продовжити дію цих заходів після закінчення режиму скасування мит на товари з України, що відбудеться в червні 2023 року.
Окремо п’ять держав Євросоюзу просять якнайшвидше підготувати черговий пакет підтримки для постраждалих фермерів, а також запровадити механізм автоматичної підтримки в аналогічних ситуаціях у майбутньому.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.