Брюссель готує надзвичайні обмеження на імпорт українського зерна до п'яти країн-членів ЄС, піддавшись тиску з боку Польщі та Угорщини.
Про це пише Financial Times із посиланням на інформацію високопосадовців ЄС.
Як вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, це одночасно і добра, і погана новина.
«Річ у тому, що волюнтаристські рішення польської, угорської влад та іже з ними порушують важливі формалізовані домовленості ЄС — і договір про функціонування ЄС, і ЗВТ ЄС з Україною, і Угоду про асоціацію. Такі односторонні кроки створюють небезпечні прецеденти і підважують єдність ЄС», — пояснює експерт у Facebook.
Тому, на його думку, логічною виглядає спроба Брюсселю «зберегти обличчя» і не створювати таких неприємних прикладів, та натиснути на східних членів ЄС, щоб вони відмовилися від своїх непродуманих рішень, пообіцявши їм натомість заборону імпорту української аграрки в межах законних інструментів ЄС (а вони є), плюс субсидії, солодкі субсидії.
«За такого варіанту наземний транзит залишається. Хоча його економіка доволі сумна для українських виробників. Кінцеві споживачі не готові платити більше саме за українське зерно, тому варіантів тут кілька — або дотації від ЄС, які компенсуватимуть дорогий наземний транзит (можливо, нам слід наполягати саме на цьому), або наші виробники знижують ціни (а чи є у них маржа, резерви для такого зниження?)», — пояснює Гайдай.
Він також припускає варіант, коли спад наземного експорту (особливо вкупі з проблемами із зерновим коридором) знову підштовхне ціни на продовольство вгору і зробить наземний експорт більш економічно доцільним.
«Але це все відбувається з істотним часовим лагом, і ще питання, чи переживе такий лаг наша аграрка.
Ну і основний негатив такої новини — обмеження на рівні ЄС закривають для нас «брюссельський трек» вирішення цієї проблеми через скасування рішень урядів країн-учасниць ЄС, які суперечать європейському законодавству та міждержавним угодам», — підсумував експерт.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Дефіцит коштів в українському агросекторі до кінця 2026 року може сягнути $7–8 млрд, якщо ситуація з морським експортом не зміниться.

Обсяги перевезень вантажів у контейнерах за 8 місяців 2026 року становили 202734 ДФЕ (або TEU), що на 33% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Блокування експорту продовольства з України морським шляхом негативно вплине на продовольчу безпеку всього світу.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.