Втрати ринку землі від повномасштабного вторгнення сягнули $325 млн, або 12,4 млрд грн. Через дії рф не було укладено 120 тис. угод сукупною площею 355,5 тис. га.
Про це йдеться в новому випуску аналітичного огляду ринку земель України, підготовленого KSE Агроцентр за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.
Зазначається, що у перші три місяці після повномасштабного вторгнення державні реєстри були закриті, що повністю зупинило транзакції купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Після поновлення реєстрації правочинів у травні 2022 року обсяг ринку сільгоспземель суттєво скоротився.
«Якщо до повномасштабного вторгнення в середньому щоденно укладалось угод на 841 га, то у травні 2022 року цей показник впав до 196 га», — зазначають фахівці.
У другій половині 2023 року в середньому щоденно укладалось угод купівлі-продажу на 529 га, або на 37% менше, ніж до повномасштабного вторгнення.
Для Харківської, Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей обсяг проданої землі скоротився на 73% і більше. У Чернігівській і Сумській областях, які суттєво постраждали від вторгнення рф, обсяги ринку знизились на 32-38%. У центральних регіонах України ринок зменшився на 10-30%.
«Західні регіони України, навпаки, демонстрували зростання, перевершивши показники до повномасштабного вторгнення. Так, у Рівненській області зростання обсягів ринку становило 58%, у Закарпатській — 60%, в Івано- Франківській — 80%», — додають експерти.
Водночас фахівці уточнюють, що середньозважена ціна в Україні до повномасштабного вторгнення була 30,7 тис. грн/га, а у 2023 році вона становила 37,0 тис. грн/га, тобто на 21% більше.
Найбільше ціни на сільськогосподарську землю зросли в західних регіонах України, де зростання становило від 20 до 40% залежно від регіону. Натомість найменше зростання відбулося в східних областях — максимум до 10%.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Склади кількоїх виробників продуктів харчування, а також великої торговельної мережі зруйновано внаслідок атаки російських військ сьогодні, 20 серпня, по Київщині.

Компанія «Галичина» продовжує виробництво та постачання своєї молочної продукції у торгові мережі України, попри повідомлення про можливе зникнення цих товарів із полиць магазинів.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?