Обіг земель сільськогосподарського призначення торік зріс на 58% — до 172,9 тис. га — порівняно з 2022 роком.
Про це йдеться в новому випуску аналітичного огляду ринку земель України, підготовленого KSE Агроцентр за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.
За даними Держгеокадастру, з моменту відкриття ринку земель було укладено 195,9 тис. угод купівлі-продажу сукупною площею 432,2 тис. га. Отже, станом на 1 січня 2024 року в обігу перебувало 1,05% від усіх сільгоспземель України.
«Середньозважена ціна на сільгоспземлю 2023 року становила 37 тис. грн/га, що на 13% вище від показника позаминулого року (32,8 тис. грн/га у 2022 р.)», — додають аналітики.
Згідно зі звітом, середньозважена ціна на сільськогосподарську землю зросла упродовж 2023 року на 8,3%, випередивши річні темпи інфляції в Україні (5,1% станом на 01.12.2023 р.).
«Таким чином, номінальна капіталізація ринку за підсумками минулого року зросла на 89,9 млрд грн, а з моменту відкриття ринку землі в липні 2021 року — на 179 млрд грн, що створює додаткові можливості для залучення землевласниками фінансування під заставу землі», — додають фахівці.
У регіональному розрізі найвищі ціни на землю 2023 року спостерігалися в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Київській та Полтавській областях, найнижчі — в областях, що найбільше потерпали від окупації або бойових дій: Луганській, Запорізькій та Херсонській.
«За період функціонування ринку загальна сума інвестицій у купівлю сільськогосподарської землі склала 17 млрд грн. З них 9,5 млрд (56%) інвестовані вже після початку повномасштабного вторгнення росії», — уточнюють експерти.
Завдяки обігу та використанню сільгоспземель бюджети громад за 11 місяців минулого року поповнилися на 33,7 млрд грн. Це майже 12% сукупних податкових надходжень. Найбільшу частку від цих доходів згенерувала оренда комунальної землі — 18 млрд грн.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Ціни на землю в Україні зростатимуть. Темпи збільшення залежатимуть від безпекової ситуації й активності агрохолдингів.

Кабінет Міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок і позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень.

Середня ціна за гектар землі в Україні наразі складає 75,1 тис. грн. Найдорожча земля нині на Івано-Франківщині та Київщині.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?