Від виснаження до достатку: як правильно інвестувати в ґрунт для підвищення його родючості

Чи існують практики, які дозволяють забезпечити високий урожай без виснаження землі?

Ольга Бикова: Давайте спочатку розглянемо питання, які практики позитивно чи негативно впливають на родючість.

Говорячи про сьогоднішню ситуацію, перше — це сівозміна. Останні 20 років українські аграрії роблять акцент у структурі посіву на інтенсивні культури, оскільки вони є високомаржинальними. Це олійні та високобілкові культури, і для формування врожаю їм потрібні різноманітні поживні речовини. На це рідко звертається увага: що частіше ці культури з'являються у сівозміні, то краще їх потрібно забезпечувати поживними елементами, умовами родючості, або бути готовими, що вони поступово будуть виснажувати ґрунтову систему.

Сівозміна, яка базується на інтенсивному вирощуванні, пов'язана з компенсацією виносу поживних речовин. Ми звикли говорити насамперед про азот – фосфор – калій. Але є й інші елементи, про які ми зараз тільки починаємо говорити, усвідомлювати їх вплив на урожайність і поповнювати — це мезо-, мікроелементи і слідові елементи.

Далі дуже важливе питання — це баланс між елементами живлення. В аграріїв уже з'явилося розуміння, що надлишок якогось одного елемента не може компенсувати нестачу іншого. Раніше найстрашніше для агронома було недовнесення азотних добрив, і це традиційно пов'язано з тим, що в Україні чорноземи — ґрунти високої потенційної родючості. Тобто, забезпечивши потрібний рівень азоту, дуже часто можна отримати хороші врожаї, але при цьому не враховується вплив і винос інших елементів. Дійсно, азот допомагає в багатьох ситуаціях підвищити врожайність, продуктивність поля, але є певні критичні точки, коли проблема виявляється у нестачі інших елементів.

Є ще один принципово важливий момент — баланс між фізичними, хімічними і біологічними властивостями ґрунту. Трапляється, що аналіз агрохімічних показників ґрунту ідеальний, але на ньому нічого не росте. Тоді необхідно шукати проблему в іншому. Буває, що ґрунт надмірно ущільнений, і це є великою проблемою, особливо під час вирощування культур, які сіють у періоди з дефіцитом вологи. Впродовж останніх років дедалі частіше зустрічається проблема переущільнення ґрунту на глибині 30-40 см, і тут надмірне ущільнення просто не дозволяє, наприклад, волозі з нижніх горизонтів потрапити у верхні шари або опадам просочитися у нижні. І заважає корінню рослин повноцінно проникати вглиб товщі ґрунту.

Також не варто забувати про біологічні властивості: розвиток ґрунтових мікроорганізмів, які беруть участь у розкладанні рослинних решток, мінералізації органічної речовини і переводять елементи в доступні для рослин форми.

Тобто, якщо ці три показники — фізичні, хімічні, біологічні — будуть кожен зі свого боку оптимально працювати, то рослина матиме всі необхідні умови для формування високих урожаїв. 

Ольго, чи є технології, які дозволяють вирішити питання ущільнення на глибині 30-40 сантиметрів? 

Ольга Бикова: Ми розуміємо, що ґрунт є буферною системою, і більшість змін у ньому відбувається повільно. А повільні зміни значно складніше помітити і усвідомити, ніж різке погіршення. І ось ущільнення ґрунту сформувалося не за один рік. Ця проблема посилювалася, починаючи з другої половини ХХ століття, коли в землеробстві почала широко використовуватись важка і більш продуктивна техніка. Це сприяло поступовій деградації через переущільнення ґрунту, яка на короткій часовій шкалі була непомітна.

Зрозуміло, що аграрії вже не відмовляться від габаритної техніки, оскільки вона ефективна. Але при цьому, як мінімум, необхідно дотримуватись правил роботи з технікою — не виходити у поле по надмірно зволоженому ґрунту, оптимізувати кількість проходів техніки, формувати технологічні колії, підбирати шини та відповідний тиск повітря у них тощо. Якщо плануєте запускати агрегати для механічного глибокого розпушування ґрунту — робіть це, коли він є найбільш сухим.

Водночас для вирішення цієї проблеми у світі широко застосовується практика вирощування покривних культур, які завдяки потужній кореневій системі можуть розущільнювати ґрунт. 

Також нам зараз не вистачає морозних зим, за низьких температур ґрунт промерзає на 50-60 см. Волога, яка знаходиться в ґрунті, перетворюючись на лід, розширюється, і таким чином утворюються тріщини, що допомагає у розущільненні.

У період літньої посухи, яка є негативним явищем для сільського господарства, ми також можемо спостерігати розтріскування ґрунту, і через ці тріщини в період дощів може пройти вода глибше, і так само по них можуть рости корені рослин.

Тобто рішення щодо ущільнення ґрунту можуть бути як біологічні, так і механічні.

Ми поговорили про ущільнення, а наскільки зараз актуальним є питання ерозії ґрунту?

Ольга Бикова: Ерозія — це руйнування та перенесення ґрунту під дією різних природних сил. Ерозію пов’язують із втратою структури ґрунту. Причинами втрати структури можуть бути погіршення фізичних, хімічних, біологічних властивостей ґрунту.

Знову ж таки, як вирішувати цю проблему? Наприклад, намагатись, щоб якомога довше ґрунт був покритий рослинними рештками, сидератами. Якомога менше залишати поверхню ґрунту відкритою. Але для кожного поля, для конкретних умов можливо розробити індивідуальні рекомендації.

У межах навчального курсу «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» якраз одна з моїх лекцій пов'язана з питаннями деградації ґрунтів, де я досить широко розкриваю питання саме агрофізичної деградації та ущільнення і розповідаю про методи боротьби з цим явищем.

Перейти на курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» 

Постійне утримання покривних культур — наскільки ця практика поширена й ефективна?

Ольга Бикова: Вирощування покривних культур дозволяє утримувати верхній родючий шар ґрунту під рослинністю, зменшуючи ерозію, випаровування вологи, збільшуючи біологічну активність ґрунту. Але є і певні обмеження. Важливо оцінити погодно-кліматичні умови, час висіву, зростання та знищення покривних культур, видовий склад. Уникати покривних культур, які можуть бути господарями хвороб чи шкідників, які потенційно уражують основні культури вашої сівозміни. 

Наскільки швидко практики відновлення ґрунту дозволяють досягти позитивних показників?

Ольга Бикова: Якщо є проблема, то маємо усвідомити, що вона з'явилася не за один рік. Щоб її подолати, відповідно, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Але тут ми маємо обмежувальний фактор у вигляді оренди землі. Часто договори оренди укладають на 5-7 років, і може бути, що заходи з відновлення ґрунту вийдуть на результативність на кінець строку оренди. Тобто агробізнес вкладе багато ресурсів, а потім може настати ризик, що орендодавець не продовжить договір. І тут ми вже говоримо не про природу, не просто про взаємодію з ґрунтом, а про соціальне середовище, взаємодію з громадами та спільну мову з пайовиками. Тільки якщо це питання вирішене, тоді агропідприємство може прийняти позитивне рішення цілеспрямовано займатися регенеративним землеробством. Адже відновлення родючості ґрунту часто потребує значних витрат. 

Які переваги дає інтеграція цифрових карт сівозміни для відновлення родючості ґрунтів?

Ольга Бикова: Ми розуміємо, що кожна ділянка, поле має певні неоднорідності: десь ґрунт більш кислий, десь більш лужний, десь є надлишок певного елемента, десь нестача, подекуди — ущільнений, має більше органічної речовини чи десь більше вологи. І коли ці всі параметри, дані бачимо через карти, нам легше управляти ресурсами. Оскільки застосувавши, припустимо, один захід стандартний на все поле, якусь його частину ми можемо покращити, якусь — навпаки, погіршити.

Тому завдяки цифровим картам можемо на кожній ділянці застосовувати конкретні технологічні рішення. Здебільшого це стосується внесення добрив. Але так само можна працювати з обробітком і з іншими технологічними операціями. Тобто це дає можливість не витрачати ресурси там, де вони не матимуть результату. 

Як продуктивність ґрунтів впливає на економіку агровиробництва?

Ольга Бикова: Стосовно продуктивності ґрунтів насамперед я би говорила про продуктивність агроценозу чи території в цілому. Тому що в Україні за агрохімічним аналізом більш родючі ґрунти знаходяться у південних і східних областях, а за вологозабезпеченням вони не мають найвищих показників. І виходить така ситуація, що ґрунт потенційно продуктивний, родючий, але він не може цю родючість реалізувати в урожайності, оскільки без зрошення там буде недобір саме через ось ці критичні умови щодо вологи.

У західних регіонах можуть бути не такі ідеальні за агрохімічними показниками ґрунти, але завдяки наявності регулярного зволоження можна отримувати вищі та стабільніші врожаї. Тобто економічний потенціал треба рахувати і дивитися в комплексі, брати до уваги не лише родючість ґрунту, а враховувати ширшу картину, адже питання економіки не замикаються на одному показнику.

Тут ми вже будемо дивитися на ґрунт як на один із ресурсів. Але нам варто розуміти, з одного боку, глобальні, природні фактори — наприклад, скільки світла, тепла, води потрібно, щоб ґрунт реалізував свій потенціал. З іншого боку, важливо врахувати технологічні моменти забезпечення, якісний посівний матеріал, засоби захисту, добрива, технічне забезпечення, якість виконання технологічних операцій. І коли це все прораховано в гармонії, тоді можна говорити, що ми в певних умовах маємо найкращу, найвищу продуктивність ґрунту.

Які практичні поради з відновлення родючості ґрунтів ви можете дати аграріям? З чого варто починати цей шлях?

Ольга Бикова: Покроково, перше — це обстеження, яке може включати агрохімічні, агрофізичні та біологічні аспекти. Ми не можемо управляти тим, що не виміряли. Тобто спочатку це завжди діагностика. Нам варто розуміти, яка у нас ситуація і наскільки вона далека від ідеалу. Зараз дуже багато лабораторій пропонують такі послуги.

Також є певні інструменти, доступні агрономам на полях, щоб вони власноруч провели певні дослідження. Найперше — це ущільнення. Такий прилад, як пенетрометр, мені здається, вже є в кожному господарстві. Це допоможе зрозуміти, де дійсно є проблема. 

Другий момент — уже далі розробка практичних заходів із погляду зони розташування господарства, технічного забезпечення, наявного бюджету. Тобто можна все виправити за один рік і збанкрутувати. А можна розумно розподілити навіть невеликі кошти впродовж декількох років і поступово рухатись шляхом покращення. 

Більш детально про практики відновлення ґрунтів можна дізнатися у навчальній програмі «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» на платформі Prometheus. Навчальний курс складається із 7 модулів і 24 відеолекцій. 

Для довідки: проєкт реалізовано в межах програми Столітнього партнерства Великої Британії та України (UK-Ukraine 100-Year Partnership) з метою розвитку спроможностей у сфері сталого сільського господарства за підтримки Департаменту з питань довкілля, продовольства та розвитку сільських територій Уряду Великої Британії (DEFRA). Курс є спільним напрацюванням Королівського аграрного університету (RAU, Велика Британія), Сумського національного аграрного університету (СНАУ, Україна) та Бернського університету прикладних наук (BFH, Швейцарія) у партнерстві з ГС «Зелені Агро Рішення» (Україна).

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua