Від традиційного рослинництва до кролівництва: як працює багатопрофільність в агро

28 вересня 2026, 06:07 332

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

ТОВ «Агроплант» працює в Уманському районі з 2005 року, обробляє 1400 га землі, займається кролівництвом і птахівництвом, має власний кормоцех, олійницю та ягідні плантації. 

Рослинництво: захист, що працює на рентабельність 

У структурі посівних площ ТОВ «Агроплант» — пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, соняшник, а також цукровий буряк. Щоправда, цього року цукровий буряк не сіяли, також відмовилися від ріпаку, оскільки, маючи власну олійницю, відводять більші площі під соняшник. 

За словами директора ТОВ «Агроплант» Олександра Мордача, цього року по зернових отримали заплановану врожайність — понад 7 т/га. Збір соняшнику та кукурудзи ще попереду, але в господарстві теж розраховують на високі показники — на рівні 3,5 т/га соняшнику та 10 т/га кукурудзи.  

Особливих чи нетипових проблем зі шкідниками чи хворобами цього сезону на посівах не спостерігалося. Олександр Мордач пов'язує це з правильно вибудованою системою захисту. Для всіх культур господарство на 99% використовує препарати українського виробника Ukravit. 

Олександр Мордач, директор ТОВ «Агроплант»

Ми працюємо за середнім рівнем системи захисту. Ця стратегія орієнтована на оптимальний баланс між витратами та результатом і спрямована насамперед на рентабельність виробництва. Адже можна і 10 т зернових із гектара зібрати, але рентабельність при цьому буде як за врожайності 6,5-7 т/га чи менше. Продуктами Ukravit дуже задоволені: препарати ефективно працюють і забезпечують посівам гарантований надійний захист. 

Зокрема, на зернових у господарстві використовують гербіциди Вейрон та Лаплас, фунгіциди Акула, Капітал, Унікаль, інсектициди Антиколорад Макс, ХімаАрс. На кукурудзі — ґрунтові гербіциди Тізер, Тернат і страхові — Міладар, Тівітус. На соняшнику — гербіцид Голд Стар, фунгіциди Капітал, Анріал та інсектицид ХімАрс. 

Також у «Агроплант» практикують внесення мікродобрив лінійки Авангард від Ukravit. Серед використовуваних продуктів — Авангард Комплекс Зернові, Авангард Комплекс Бобові, Авангард Комплекс Кукурудза, Авангард Комплекс Соняшник, Авангард Цинк і Авангард Бор. 

За потреби проведення аналізу ґрунту чи перевірки інших виробничих ресурсів звертаються до Ukravit Institute. Одного разу, розповідає Олександр Мордач, навіть довелося звертатися для дослідження бджіл, коли на території громади почався масовий мор комах. Проведені аналізи показали, що діяльність агропідприємства не могла призвести до таких наслідків. 

Олександр Мордач, директор ТОВ «Агроплант»

З Ukravit маємо багаторічну та продуктивну співпрацю. Крім якісних продуктів, ми задоволені й роботою з менеджерами і агрономами-консультантами компанії. Вони на зв'язку 24/7 і завжди готові приїхати на поле, порекомендувати агрономічні рішення та вирішити навіть найскладнішу проблему. 

Менеджер Черкаського РТП Ukravit Сергій Лапенюк, своєю чергою, зазначає, що в Уманському районі (входять сукупно колишні Жашківський, Монастирищенський, Христинівський та Уманський райони) найбільша концентрація сільгосппідприємств за кількістю та площею на Черкащині. Інтенсивність роботи з клієнтами й завантаженість, надто в сезон, високі, однак він та його колеги завжди готові прийти на допомогу. 

Сергій Лапенюк, регіональний менеджер Черкаського РТП Ukravit

Конкуренція на ринку ЗЗР сьогодні доволі велика, але Ukravit посідає провідні позиції. Ми забезпечуємо аграріїв не лише ЗЗР, а й мінеральними добривами, насінням. Також багато агропідприємств користуються послугами Ukravit Institute. За п'ять років в Уманському районі кількість господарств, з якими працює Ukravit, збільшилася з 6 до 45, а відсоток продуктів вітчизняного виробника в системах захисту постійно зростає. 

Кролівництво за європейськими стандартами 

У 2015 році ТОВ «Агроплант» реалізувало проєкт із кролівництва, побудувавши кролеферму замкнутого циклу з реалізацією продукції під торговельною маркою «Наш Кріль». 

Протягом 2012-2015 років було проведено повну реконструкцію тваринницького приміщення — колишньої ферми ВРХ, яку перебудували на сучасний комплекс із утримання кролів. І сьогодні підприємство має замкнутий цикл: вирощування кролів (кролеферма із власним відтворенням племінного поголів’я, вирощуванням, відгодівлею), власне кормовиробництво, забійний і переробний цехи, а також реалізація готової продукції в торговельних мережах і власних магазинах. Усі виробничі підрозділи працюють за європейськими стандартами. 

Олександр Мордач, директор ТОВ «Агроплант»

Ми запустили замкнутий цикл виробництва, взявши за основу французькі технології та працюючи з французькою селекцією. Утримуємо гібриди м'ясних напрямів Hyla, Hyla Plus, Hyla Max. Ці гібриди дають змогу отримати забійну тушку потрібної ваги за 84 дні. Наразі потужність нашої кролеферми становить 16 тис. голів одночасного утримання. 

Забійний цех потужністю 500 голів за годину був побудований у 2017 році, а вже наступного року підприємство запустило кормоцех потужністю 1 т/год. 

Сьогодні продукція «Наш Кріль» реалізується у преміальних торговельних мережах, таких як Good Wine, а також на Привозі в Одесі, у магазинах «Копійка», «Обжора» та інших. Однак, згадує Олександр Мордач, на перших етапах вивести її на полиці торговельних майданчиків було складно: «Стукали в торговельні мережі, пропонували, рекламували. Вдвох із дружиною об'їжджали менеджерів, магазини, шукали різні варіанти, куди та яким чином просувати нашу продукцію». 

Крім того, компанія пішла шляхом розвитку власної продуктової мережі. Але щоб не продавати монопродукт, що значно обмежувало можливості, в «Агроплант» вирішили запустити ще один м'ясний напрям — качківництво. 

Олександр Мордач, директор ТОВ «Агроплант»

Промоніторили ринок щодо можливих альтернатив у нашому регіоні й вирішили зупинитися на качці. Швидко створили оптимальні умови для утримання, знайшли постачальників каченят, купили необхідне обладнання, навчилися технологіям утримання та вирощування. Качка швидко росте, і приблизно через 50 днів ми вже маємо забійну тушку. Таке рішення дало нам змогу мати на полицях магазину вже два види м'яса. 

Також підприємство займається виробництвом продукції з м'яса кролика — пельменів, млинців, які під власною маркою виготовляє на потужностях партнерів. Крім того, роблять тушонку із м’яса кролика та качки. 

Комбікормовий цех підприємства «Агроплант» повністю забезпечує кролеферму кормами, виробляючи два види гранульованого комбікорму за збалансованістю раціону: для періоду лактації та відгодівлі. Поголів'я кролів споживає 600 т комбікорму за рік. У складі комбікорму 95% становить власна сировина — докуповують лише необхідні вітаміни та пробіотики. 

Олійниця як продовження ланцюжка 

Для виробництва кормів підприємству потрібна була макуха. Щоб не купувати такі обсяги на ринку й не залежати від постачальників, у «Агроплант» вирішили запустити власну переробку соняшнику. Це дає змогу отримувати продукт із доданою вартістю — олію — та необхідний інгредієнт для кормовиробництва — макуху. 

Із лушпиння виготовляють пелети, адже кролеферма, офіс, побутові приміщення та сушарка опалюються котлами, які працюють на альтернативному паливі. 

Під час нашого візиту на олійниці уже готувалися до нового сезону, оскільки із середини вересня розпочинають переробку соняшнику. Минулого сезону підприємство переробило 5,5 тис. т соняшнику — як свого, так і закупленого у фермерів. Торік ціна на соняшник становила 30-33 тис. грн за тонну, зараз — 20 тис. грн/т. За словами Олександра Мордача, наразі ціна для переробки нормальна, але все залежатиме від ціни на олію в майбутньому. 

Олександр Мордач, директор ТОВ «Агроплант»

Ринок, на якому працюємо, прив'язаний до світового ринку олій, де є підйоми та падіння вартості. Ціна соняшникової олії залежить від вартості пальмової та соєвої, тож це потрібно постійно моніторити й аналізувати. До того ж ціни диктують найбільші покупці олійного ринку — Індія, Китай, Туреччина. Для виробника значно вигідніше продавати фасовану в пляшки олію, і ми плануємо із часом зайти в цей сегмент. 

Підприємство має ємності для зберігання олії, фасувальний цех і окремий склад для макухи та лушпиння. 

Вдосконалення ягідного напряму 

Неподалік від олійниці розташована ягідна плантація підприємства, де висаджено лохину та жимолость. 

На цій території від попереднього підприємства залишилися у спадок смітник із будівельними відходами та хащі. Із часом нові господарі розчистили територію, привели до ладу і вирішили закласти на цьому місці сад. Але однокурсник Олександра Мордача з Інституту садівництва НААН порадив йому звернути увагу на ягідництво. 

Олександр Мордач, директор ТОВ «Агроплант»

У той час якраз діяла державна програма з відшкодування 50% вартості садивного матеріалу і повернення частини витрат на систему зрошення. Ми зробили проєкт із вирощування лохини та реалізували його відповідно до технології: викопали траншеї, засипали торф, додали субстрат, підкислили ґрунт, заклали крапельний полив, систему фертигації для живлення та контролю кислотності ґрунту. 

Наразі підприємство має 8 га ягідних насаджень. Лохина вже увійшла в період повного плодоношення, але щороку є фактори, які впливають на врожайність, наприклад, весняні приморозки. 

Також, за словами Олександра Мордача, на ягіднику щороку з'являється дедалі більше хвороб і шкідників, яких раніше не було. Тому доводиться використовувати додатково інсектициди та фунгіциди — інсектицид Антихрущ, фунгіцид Захисник та інші. 

Вирощену ягоду компанія реалізує у власних магазинах, але левова частка продається в Києві та Одесі. 

За словами директора підприємства, розширювати площі під ягодами поки немає потреби. Однак найближчим часом планують встановити камеру для охолодження ягід після збору. Також у планах — закрити частину ягідника тунельною теплицею, щоб мати змогу виходити на ринок раніше і водночас контролювати погодний фактор. 

У перспективі — будівництво біоенергетичного комплексу 

Сьогодні в компанії «Агроплант» уже мають на руках план будівництва біоенергетичного комплексу, де перероблятимуть органічну сировину на біогаз і добрива. Проєктна електрична потужність підприємства становитиме 530 кВт, теплова — 564 кВт. 

Основною сировиною для комплексу буде кукурудзяний силос — близько 25 т на добу. Також перероблятимуть близько 4,7 т/добу органічних відходів тваринного походження — із забійного цеху, шкури кролів, гноївку. 

Запуск біоенергетичного комплексу вирішить для підприємства відразу кілька питань: забезпечить енергонезалежність і водночас позбавить проблем із утилізацією відходів. Адже якщо до війни хутро кролів забирали з підприємства декілька виробників, сьогодні компанія зіткнулася з проблемою їх утилізації. В Україні немає потужностей для утилізації цих відходів, а для їх спалювання потрібна відокремлена зона. Тому зараз підприємство складує їх в окремі холодильні камери разом з іншими відходами.  

За словами Олександра Мордача, якщо все заплановане вдасться, будівництво біоенергетичного комплексу розпочнеться найближчим часом, хоча ситуація на ринку для аграріїв нині не надто сприятлива — фактично немає експорту, логістика через порти закрита, ціни на зерно низькі. Й хоча у ТОВ «Агроплант» є переробка, частину вирощеного збіжжя підприємство все-таки змушене продавати, адже потрібно платити податки, зарплату працівникам, оренду за паї. Тому намагаються знайти варіанти реалізації продукції, щоб отримати обігові кошти та мати змогу планувати наступний сезон. 


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua