Джерело фото: згенеровано ШІ
Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він зазначив, що ратифікований Верховною Радою документ економічно вигідний Туреччині і економічно невигідний Україні.
«Під найбільшим ризиком легка промисловість. Окрім неї - виробництво транспортних засобів, цементу, добрив, будівельних матеріалів, ліфтів, електрообладнання, дорожнього обладнання, господарських товарів та інше», — зазначив парламентар, додавши, що не знає жодного українського виробника, який би назвав корисною цю угоду.
Дмитро Кисилевський припустив, що угода ратифікована в обмін на військово-політичну підтримку.
«По більшості товарів ми знижуємо мито до нуля, а Туреччина по більшості товарів лише незначно зменшує ввізні мита, зберігаючи при цьому неспівставно вищий рівень митного захисту. Наприклад, мита проти продукції української агропереробки сягають 38,5% на мед, 58,5% на фруктові соки, 135% на цукор, 180% на молоко і молочні продукти і навіть 225% на мясо свиней і великої рогатої худоби», — уточнив він.
Також Туреччина, за словами парламентаря, зберегла право на експортні субсидії для промислових товарів.
«Якщо вже ніяк не можна було без цієї угоди, то уряд має ухвалити пакет компенсаторів для зниження економічної шкоди - розширити програми часткової компенсації вартості української техніки та обладнання, прийняти нарешті компенсацію «капекса» через податки, посилки та інші механізми. Це варто зробити негайно», — вважає Кисилевський.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

Туреччина почала реалізацію нових заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі на тлі атак на торговельні судна.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Адміністрація Дональда Трампа вирішила не поновлювати тристоронню торговельну угоду США з Канадою та Мексикою (USMCA).

Нова Зеландія та Індія 27 квітня підписали угоду про вільну торгівлю, яка передбачає зниження або скасування прикордонних мит на товари.

Угода між Європейським Союзом та блоком Меркосур (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай) набуває чинності сьогодні, 1 травня 2026 року.