Джерело фото: згенеровано ШІ
Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він зазначив, що ратифікований Верховною Радою документ економічно вигідний Туреччині і економічно невигідний Україні.
«Під найбільшим ризиком легка промисловість. Окрім неї - виробництво транспортних засобів, цементу, добрив, будівельних матеріалів, ліфтів, електрообладнання, дорожнього обладнання, господарських товарів та інше», — зазначив парламентар, додавши, що не знає жодного українського виробника, який би назвав корисною цю угоду.
Дмитро Кисилевський припустив, що угода ратифікована в обмін на військово-політичну підтримку.
«По більшості товарів ми знижуємо мито до нуля, а Туреччина по більшості товарів лише незначно зменшує ввізні мита, зберігаючи при цьому неспівставно вищий рівень митного захисту. Наприклад, мита проти продукції української агропереробки сягають 38,5% на мед, 58,5% на фруктові соки, 135% на цукор, 180% на молоко і молочні продукти і навіть 225% на мясо свиней і великої рогатої худоби», — уточнив він.
Також Туреччина, за словами парламентаря, зберегла право на експортні субсидії для промислових товарів.
«Якщо вже ніяк не можна було без цієї угоди, то уряд має ухвалити пакет компенсаторів для зниження економічної шкоди - розширити програми часткової компенсації вартості української техніки та обладнання, прийняти нарешті компенсацію «капекса» через податки, посилки та інші механізми. Це варто зробити негайно», — вважає Кисилевський.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Серед трьох найбільш поширених у світі бобових культур — сочевиці, нуту та гороху — Україна є помітним гравцем лише на гороховому ринку. Але з експортом агропродукції зараз непросто, хоча йдеться про невеликі обсяги: у 2026/27 маркетинговому році на експорт очікується 600 тис. т українського гороху. Проблема не лише в заблокованих морських шляхах, а й у постійних атаках на інфраструктуру та судна, тому для відновлення логістики у потрібних обсягах знадобиться чимало часу.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3 млн т агропродукції на $1,6 млрд. Порівняно із серпнем обсяги зросли на 41% у ваговому та на 22% у грошовому вимірі.

Туреччина шукає альтернативних постачальників насіння соняшнику через ризики перебоїв із традиційними джерелами імпорту на тлі війни росії проти України. У 2026/27 маркетинговому році країна може імпортувати близько 1,8 млн т соняшнику.

Завод із рафінації рослинної олії будують в індустріальному парку Chortkiv-West (Тернопільська область).

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Адміністрація Дональда Трампа вирішила не поновлювати тристоронню торговельну угоду США з Канадою та Мексикою (USMCA).