Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.
Про це інформує USM з посиланням на повідомлення Міністерства торгівлі Туреччини.
Зазначається, що рішення ухвалено на тлі зростання напруженості в Чорноморському регіоні та ризиків для постачання сировини.
«Дострокове зниження мита має дозволити місцевим виробникам соняшникової олії своєчасно закупити достатні обсяги сировини за прийнятними цінами та не допустити зростання споживчих цін на рафіновану олію», — повідомили у міністерстві.
Серед причин такого рішення: події в Чорноморському регіоні та посуха в Європі, які створюють ризики для стабільності постачання насіння соняшнику та можуть призвести до підвищення цін.
Зазвичай Туреччина в період збирання врожаю застосовує 20% імпортне мито, щоб захистити внутрішніх виробників. З 30 листопада до 15 червня ставка становить 12%. Однак цього року перехід до нижчого тарифу відбудеться майже на два місяці раніше.
Туреччина є найбільшим покупцем українського насіння соняшнику. В липні 2025 — червні 2026 МР країна імпортувала з України 6,98 тис. т, або 18,8% загального українського експорту культури.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

Компанія «Енселко» завершила збирання соняшнику, намолотивши понад 72 тис. т із середньою врожайністю 37 ц/га. Посівна озимої пшениці триває — наразі засіяно 91% запланованих площ.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Серед трьох найбільш поширених у світі бобових культур — сочевиці, нуту та гороху — Україна є помітним гравцем лише на гороховому ринку. Але з експортом агропродукції зараз непросто, хоча йдеться про невеликі обсяги: у 2026/27 маркетинговому році на експорт очікується 600 тис. т українського гороху. Проблема не лише в заблокованих морських шляхах, а й у постійних атаках на інфраструктуру та судна, тому для відновлення логістики у потрібних обсягах знадобиться чимало часу.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3 млн т агропродукції на $1,6 млрд. Порівняно із серпнем обсяги зросли на 41% у ваговому та на 22% у грошовому вимірі.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Два законопроєкти, що передбачають тимчасове скасування вивізного мита на три основні олійні культури (соняшник, сою та ріпак) на період дії в Україні режиму воєнного стану, було подано минулого тижня до Верховної Ради за ініціативи українських експортерів.

Влада Туреччини вирішила ввести тарифні квоти на імпорт соняшникового насіння та нерафінованої олії, які забезпечать стабільні постачання олії на внутрішній ринок та пільгові умови ввезення сировини для переробки.