Україна втрачає значні кошти через війну та проблеми з логістикою.
Про це повідомляють аналітики Barva Invest у Telegram.
«Щоб залишатися конкурентоспроможною, Україна повинна пропонувати імпортеру зерно за тими ж цінами, що й інші конкуренти (росія, Румунія, Австралія тощо). Тому ціна C&F має бути щонайменше на рівні ринкової або навіть нижчою. Через наслідки активної війни, що триває, Україна стикається з ризиком зриву постачань, втратою товару тощо», — пояснюють вони.
Внаслідок воєнних ризиків ставки фрахту для України в 2,5 раза вищі, ніж зазвичай. Орієнтиром для порівняння є ставка фрахту для румунського порту Констанца, з яким до повномасштабного вторгнення Україна мала схожі витрати на фрахт через географічну близькість. Загроза обстрілів також перешкоджає нормальному функціонуванню портових терміналів, що робить портові операції в 3 рази дорожчими, ніж раніше, додають фахівці.
«Якби росія не воювала із зерном, український фермер міг би продати продовольчу пшеницю в порту за $230/т. Зараз він може розраховувати максимум на $189/т. Враховуючи, що проміжні оператори ринку також працюють на умовах воєнної премії, реальна ціна, яку отримає фермер за нинішніх умов, може бути навіть на 10-15 $/т нижчою — 174-179 $/т. Ця різниця в $55 — це чверть ціни на продовольчу пшеницю, яку недоотримує український фермер. Це упущена вигода, яка означатиме більшу економію під час виробництва наступного врожаю, і, як наслідок, більші потенційні втрати майбутніх врожаїв та прибутків», — підсумовують спеціалісти.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Україні варто готуватися до того, що економічні наслідки блокування портів можуть виявитися не меншими, а навіть гіршими, ніж минулого разу.

Україна досягла домовленостей із Молдовою про знижку 50% на транзитні залізничні перевезення українських вантажів до кінця 2026 року.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.

Ліквідність на ринку української кукурудзи сповільнюється: трейдери не готові підіймати ціни попри брак пропозиції.

Під час прогнозування вартості збіжжя зараз враховують не лише погоду, баланс попиту та пропозиції, а й геополітичну ситуацію. Воєнний конфлікт на Близькому Сході та загроза блокування Ормузької протоки можуть мати довготривалі наслідки для світового зернового ринку.