Ефект доміно: як криза на Близькому Сході позначиться на світовому зерновому ринку

У пошуках альтернативних шляхів

Підтримувати логістику стає дедалі важче, продовжила старша репортерка з цін, сільського господарства та продовольства S&P Global Commodity Insights – Platts Вівіан Іроаня.

Так, деякі постачання кукурудзи з України, як і інших товарів, як-от цукру, були перенаправлені до портів Середземного та Червоного морів замість Перської затоки.

Ціни Чорного моря досягли максимумів, аналогічних серпневим, після початку війни Ізраїлю, Ірану та США. Тож головне запитання для ринку: чи відновляться ціни, і чи збережеться попит? Ціни CIF Marmara також досягли максимумів грудня 2023 року, головним чином через зростання фрахту та пального.

«Ціни для України зараз найвищі, якими вони були з початку цього сезону приблизно у вересні – жовтні. Українська кукурудза з початку сезону коливається в діапазоні $220-290/т. Трейдери вказують на дуже сильний тренд зростання на цьому ринку», — пояснює Вівіан Іроаня. 

На ринку пшениці інтенсивна глобальна конкуренція, очікуються великі перехідні залишки, і покупці можуть вибрати тактику «почекаємо — побачимо», особливо з огляду на ринкові умови, а також місцевий урожай у інших країнах, зокрема Туреччині. 

Залежність від новин

На поточному ринку немає структурного дефіциту, особливо зернових. Проте він не поводиться як комфортний через логістику та війну на Близькому Сході, вважає керуючий директор Vimeksim Сергій Доскач. 

«Торговельні потоки більше не оптимізовані, вони реактивні — довші маршрути, раптові сплески торгівлі, тимчасова дислокація між регіонами, де різні ціни та різна пропозиція. І це створює неефективність у прямому ціноутворенні. Для трейдерів це фактично гра, що змінює правила», — розповідає він. 

У нових умовах швидкість і гнучкість важливіші за прогнозування. Ринок зараз не торгує фундаментальними показниками, натомість торгує новинами. 

«Щоразу, коли є новини, що щось відбувається в Ормузькій протоці, ціни на фрахт негайно реагують. Тож не можна передбачити, наскільки конкурентоспроможною буде ціна в кінцевих пунктах призначення», — пояснює спікер.

Ринок сьогодні керується не лише пропозицією, а й заголовками — чи то геополітичними, чи політичними, і це впливає на продавців, які змінюють свої пропозиції від стриманих до агресивних. Водночас покупці залишаються активними, але також моніторять позиції та поточну ситуацію на ринку. 

«Зараз ми на дуже волатильному і дуже прогресивному ринку, і нам потрібно адаптуватися», — додає Сергій Доскач.

Ринок у «розтяжці»

Аналітики торгово-аналітичної компанії Barva Invest також очікують зростання цін, викликаних руйнуванням ланцюгів постачання. Це початок ефекту доміно: ціни на зернові зросли, проте це зростання було «з’їдене» дорогою логістикою та суттєво менш доступним фрахтом.

«Імпортери, основні ринки споживання, і експортери, ринки з надлишковою пропозицією або експортним профіцитом, — вони в «розтяжці». Ринки призначення намагаються «дотягнути» до власного врожаю, якщо ми говоримо про пшеницю», — пояснює операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький.

Кукурудза та ріпак в Україні

На українському ринку кукурудзи очікується 3-4 млн т перехідних залишків у наступний сезон. Експортний потенціал цього року — 26,5 млн т кукурудзи. Проте, якщо вдасться реалізувати 23 млн т, це вже буде хороший результат, вважає аналітик.

Форвардні ціни на кукурудзу зараз відповідають середнім значенням минулого сезону — $215 з доставкою в порт. Проте фактичні продажі слабкі, фермери не поспішають контрактуватися, і це стосується всіх культур. 

Беручи до уваги індексацію цін на пальне та добрива, вартість виробництва на гектар вже зросла на 20-25%. Тому фермер не ініціює продажі, щоб не отримати збиток.

Значна кількість ріпаку втрачена через вимерзання взимку. Прогнози знизилися з 3,5 млн т до 3,1 млн т. Фермери намагаються ловити сплески ринку, коли нафта, що корелюється з ціною на ріпак, йде далі вгору, близько до $108, $110 (Brent).

«За словами ключових експортерів, форвардні закупівлі зараз у 3-5 разів менші, ніж у цей же час минулого року. Це чітко ілюструє ставлення фермера — притримувати врожай і сподіватися, що цей ланцюг падіння доміно зрештою призведе не лише до компенсації дорожчого фрахту та зростання цін у пункті призначення, а й до отримання прибутковості, на яку розраховували», — пояснює Богдан Костецький. 

Для цього агровиробникам потрібно, щоб ціни покращились на десятки доларів за тонну по зерну і, можливо, на $50/т по олійних. Проте цей сценарій може і не реалізуватися. 

«Великі виробники кажуть, як би цинічно це не звучало, — краще, щоб криза в Ормузі тривала, оскільки це гарантує, що всі кісточки доміно впадуть швидше. І тоді інфляційний бумеранг повернеться швидше і відобразиться в цінах на сировину», — зазначає фахівець. 

Інфляційний бумеранг

Зараз логістика «з’їдає» все, підігріває це в ланцюзі постачання, спричиняючи ефект доміно. 

«У нас буде інфляційний бумеранг, що летить. Неминуче. Я б не плекав великої надії, що Ормузька протока відкриється, і сира нафта опуститься до $70 за барель, тоді як зараз близько 100», — додає Богдан Костецький.

І навіть якщо Ормузька протока таки буде вільною, на відновлення підуть місяці. Тому справжній шок для учасників ринків ще попереду. Хоча деякі азійські країни вже починають це відчувати. Ситуація подібна до того, хто моргне першим — імпортер чи експортер, але, найімовірніше, їм доведеться зустрітися десь посередині. 

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua