Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.
Як зазначається, завдяки членству України у Світовій організації торгівлі та Міжнародної конвенції захисту рослин експорт продукції рослинного походження може здійснюватися безперешкодно за умови виконання фітосанітарних вимог країни, в яку експортується продукція. Поряд з цим є низка країн, для експорту сільгосппродукції рослинного походження, в які потрібно пройти інспектування та укласти відповідні міжнародні договори.
У Держпродспоживслужбі вказали, що в 2016 році був відкритий експорт яблук в Індонезію, а в 2017 році — експорт волоського горіха в Іран. В даний час з метою розширення можливостей українських підприємств проводиться робота по відкриттю експорту українського яблука і лохини в Індію, КНР, В'єтнам і Малайзію. На завершальному етапі — відкриття експорту української черешні в Китай.
«У червні поточного року відбувся візит китайської делегації в Україну з метою оцінки системи державного контролю виробництва та експорту вітчизняної черешні. Зараз почався процес розробки китайською стороною проекту протоколу фітосанітарних вимог щодо експорту черешні з України в КНР. Є надія, що урожай української черешні 2019 р. буде на полицях в китайських маркетах», — зазначили у відомстві.
Разом з тим, як вважають у відомстві, з метою виведення плодово-ягідної продукції на преміальні ринки українському виробнику і експортеру необхідно навчитися охолоджувати і пакувати свіжу продукцію, з огляду на кращі світові практики і вимоги.
«Ці питання озвучували китайські колеги. Крім того, ця проблема стала перепоною для українського яблука на шляху до індонезійського споживачеві », — підкреслили в Держпродспоживслужбі.
Для довідки: раніше асоціація «Укрсадпром» заявила що експорт плодово-ягідної продукції з України стримується неузгодженістю фітосанітарних заходів з країнами-імпортерами і направила звернення до першого віце-прем'єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва і заступника голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Олександра Бакуменка з проханням вирішити цю проблему.
Україна за підсумками першого півріччя 2018 р. експортувала плодово-ягідної продукції на суму $100 млн, що на 59% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

В Україні за сім місяців 2026 року зафіксували 454 неблагополучні пункти щодо сказу. Це приблизно на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року, однак епізоотична ситуація залишається напруженою.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Україна посідає друге місце у світовому виробництві смородини після Польщі, сформувавши окремий сегмент ягідного бізнесу.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Україна — світовий лідер нетто-експорту замороженої малини з 2024 року і може продовжити цю тенденцію і у 2026/27 маркетинговому році.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

В Україні закладаються нові яблуневі сади, також на ринку з’являються нові гравці.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Європейський ринок фруктів та овочів залишається одним із найбільш вимогливих у світі. Для виходу на більш складні канали продажу українським компаніям недостатньо мати лише конкурентну ціну.

Україна майже не представлена на світовому ринку кісточкових культур і програє країнам із розвиненою інфраструктурою.