Вивезення українського зерна до портів Литви та Латвії через білорусь принесе вигоду ворожій стороні.
Таку думку висловив співвласник портового оператора ТІС Андрій Ставніцер на своїй сторінці у Facebook.
«Я категорично проти ідеї вивозити українське зерно та інші вантажі до портів Литви та Латвії через білорусь.
Українське зерно, вирощене потом наших фермерів, оброблене на нашій землі, збережене подвигом наших ЗСУ, має 550 кілометрів їхати територією ніби не ворожою, але й аж ніяк не дружньою. Замість клацання по лобі вороги одержують ще одну червону кнопку. Завтра вони скажуть: «Якщо ви не віддасте нам Одесу без бою — ми не випустимо ваші потяги», — припустив він.
На думку Ставніцера, окрім чергового важеля тиску на світ, витівка з транзитом принесе президенту білорусі Олександру Лукашенку дуже багато грошей.
«Залізничний тариф оплачуватиметься в повному обсязі у всіх країнах слідування. Десятки мільйонів євро з'являться на рахунку режиму, який у підвалах вбиває студентів за неправильні пости в соцмережах.
І ще плюс приблизно п'ять мільярдів доларів за калій, єдину справжню причину згоди білорусі на транзит українських вантажів. Санкції зупинили експорт калійних добрив, світова ціна на них зросла втричі. Розблокування, яке вимагає білорусь, швидко дасть їм дуже багато валютних надходжень. Гуманітарний коридор виходить ще й надприбутковим, win-win, так би мовити», — пояснив експерт.
Ставніцер вважає, що замість схематозу, замішаного на крові українців, необхідно зайнятися справді важливим рішенням — реальною деблокадою українських портів за допомогою конвоїв ООН та сильної зброї, насамперед ППО.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.

Сполучені Штати Америки тиснуть на Україну, щоб вона послабила обмеження на імпорт калійних добрив із білорусі.

Українські портовики минулого року перевалили понад 97 млн т вантажу. Це суттєве покращення порівняно з 2023 роком (62 млн т), однак досі далеко до мирного 2021 року (153,3 млн т).

Аграрний сектор України стійко витримує всі виклики, спричинені війною. Зерно, вирощене в країні, втримало на плаву агроринок і стало планом Б для тих його учасників, які до війни спеціалізувалися, наприклад, на логістиці чи перевалці.