Українські селекціонери змушені відмовлятися від продовження реєстрації сортів, оскільки це непосильні витрати для бюджетів наукових установ.
Про це виданню «Чернігівщина» розповів молодший науковий співробітник дослідницької станції «Маяк» Олександр Позняк.
Він нагадав, що уряд з 1 червня припинив чинність нормативно-правового документу, який призупиняв на час воєнного стану дії, пов’язані з підвищенням розцінок на сплату патентів.
«Сорту необхідне свідоцтво про державну реєстрацію, як людині — паспорт. Тоді на офіційному рівні вважається, що він живий, він існує — і його можна вирощувати. Ми не зможемо платити за підтримку всіх сортів, — каже науковець. — А платити треба за підтримання сорту в реєстрі й за підтримання патенту на сорт, тобто на кожен сорт ідуть два збори, і залежать вони від того, до якої групи належить певна рослина, і від кількості років перебування в реєстрі сортів — що довше в реєстрі, то дорожча підтримка».
За словами селекціонера, всі пільги, які раніше діяли для неприбуткових державних установ, скасовані.
«Раніше ми платили 5% і 10% від базової ставки, а зараз ціни виросли до 40% і 60%, тобто у 8 та 6 разів, — пояснює Олександр Позняк. — Тому ми змушені будемо відмовлятись від підтримки сортів у реєстрах».
За його словами, проблема підтримки патентів є колосальною навіть для тих науково-дослідних установ, які займаються зерновими і мають прибуток від валу зерна. Наприклад, прибуткова «Носівська дослідна станція» сплачує кошти тільки за частину сортів зернових, від багатьох із них наукова установа змушена відмовитись, оскільки дорого.
«У нас у реєстрі більше 50 сортів малопоширених культур, ми вирощуємо насіння не тоннами, а десятками кілограмів. Наша фішка — це асортимент по видах і по сортах. Тому для нас це нереальні та непідйомні суми. Сорти будуть виключати з реєстрів», — пояснює сумні реалії науковець.
Згідно з чинним законодавством, вирощувати і займатись насінництвом можна лише щодо тих сортів, які внесені до державного реєстру. Не платиш за підтримку сорту — не має права проводити його селекцію, пояснює фахівець. Відтак очевидно, що від дій уряду вітчизняна наука втратить сотні перспективних сортів овочів, фруктів, зернових тощо.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Кабінет Міністрів України оновив процедури державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Міжнародний реєстр збитків відкрив три останні категорії заяв для юридичних осіб. Відтепер бізнес може подавати заяви за всіма передбаченими для нього категоріями.

Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Реєстр має систематизувати інформацію про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.