Ми зацікавлені виробляти щось нове і цікаве для ринку та водночас рентабельне для нашої компанії. Чим більше заходиш у глибоку переробку, тим більшою є можливість заробляти та розширювати виробництво.
Ринок борошна в Україні доволі насичений. Водночас популяризація українського продукту в світі, міграція 9 млн українців, здебільшого до європейських країн, надає нові можливості українському борошну. Україна може виробляти рівно стільки переробленої продукції, скільки експортує зерна. Всю сировину можна перетворити на продукти і заробляти більше.
Про це розповів співвласник компанії «Агро-Юг-Сервіс» (ТМ «Аміна») Шаміль Малачиєв під час круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи», організованого ТОВ «Центр підтримки експорту КТПП» за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО.
Компанія «Агро-Юг-Сервіс» має борошномельний комплекс, макаронне виробництво, кондитерське та жорнове виробництво рисового, кукурудзяного та гречаного борошна. Вже шість років експортує продукцію до Китаю, Ізраїлю, країн ЄС, Близького Сходу та Африки.
Компанія «Агро-Юг-Сервіс» зараз переробляє до 180 т зерна на день. Насамперед фокусується на якості та намагається бути інноватором у сфері борошномельної промисловості. Компанія перша на території України почала виробляти вітамінізоване борошно, вдосконалила виробництво борошна з твердих сортів пшениці, довівши його до якості італійських аналогів, та розглядає різні шляхи інновацій, щоб виробляти продукти для зовнішніх ринків.
Ми зацікавлені виробляти щось нове і цікаве для ринку та водночас рентабельне для нашої компанії. Чим більше заходиш у глибоку переробку, тим більшою є можливість заробляти та розширювати виробництво.
За словами Шаміля Малачиєва, більшість компаній, які виробляють борошно, продають звичний для себе продукт.
«Для виходу України на світовий ринок найкритичніше — досліджувати, чим харчується світ. Адже наші базові продукти, наприклад, перший та вищий сорт борошна, там невідомі, там є свої види продукції», — розповідає він.
Для виходу з готовою продукцією на зовнішні ринки виробникам потрібно проводити ретельне дослідження ринку кожної окремої країни.
Виїзд значної кількості наших співвітчизників до інших країн відкриває додаткові можливості для українського виробника. Адже українці за наявності на полицях європейських супермаркетів вітчизняного борошна купуватимуть його, оскільки звикли до цього продукту і знають його. До того ж ЄС зняв квоти на імпорт борошна і макаронних виробів. Раніше імпортери сплачували 145 євро за кожну тонну борошна та 175 євро — макаронної продукції.
«Популяризація України та українського продукту надає нові можливості для виробників на ринку ЄС, і ми вже підписали контракт із європейською торговельною мережею, яка хоче продавати українське борошно. Але хочемо піти далі, щоб продавати борошняні суміші», — розповідає Шаміль Малачиєв.
Компанія «Агро-Юг-Сервіс» планує найближчим часом відкрити ще один завод ближче до західного кордону, щоб мінімізувати ціни для європейського ринку.
Також компанія збудувала власний елеваторний комплекс, щоб працювати безперебійно й мати можливість купувати зерно у аграріїв під час збору врожаю за мінімальною ціною.
«В Україні зараз важливо фінансувати та стимулювати вже існуючі виробництва, розширювати їхні переробні потужності, допомагати з перенесенням заводів ближче до європейських кордонів, щоб вони мали максимально якісну цінову перевагу та були конкурентними на світових ринках», — вважає Шаміль Малачиєв.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України за перший місяць 2026/27 МР складає 2,6 млн т, що на 55% більше за показник минулого сезону.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 27 липня складає майже 2,36 млн т, що в 1,8 раза більше за показник минулого сезону.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 22 липня складає майже 2,1 млн т, що удвічі більше за показник минулого сезону.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 17 липня складає 1,7 млн т, що у 2,4 раза більше за показник минулого сезону.

Експорт продуктів переробки зерна з України за підсумками 2025/26 МР склав 543,4 тис. т, що на 1,2% перевищило показник попереднього сезону.

В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.

Борошномелам потрібно переглянути свій асортимент продукції та переорієнтовуватися на експорт до країн ЄС. В іншому разі низку підприємства харчової промисловості чекає банкрутство. Причинами цьому є війна, недофінансування, активний імпорт продуктів харчування, низька купівельна спроможність населення.