Ми зацікавлені виробляти щось нове і цікаве для ринку та водночас рентабельне для нашої компанії. Чим більше заходиш у глибоку переробку, тим більшою є можливість заробляти та розширювати виробництво.
Ринок борошна в Україні доволі насичений. Водночас популяризація українського продукту в світі, міграція 9 млн українців, здебільшого до європейських країн, надає нові можливості українському борошну. Україна може виробляти рівно стільки переробленої продукції, скільки експортує зерна. Всю сировину можна перетворити на продукти і заробляти більше.
Про це розповів співвласник компанії «Агро-Юг-Сервіс» (ТМ «Аміна») Шаміль Малачиєв під час круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи», організованого ТОВ «Центр підтримки експорту КТПП» за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО.
Компанія «Агро-Юг-Сервіс» має борошномельний комплекс, макаронне виробництво, кондитерське та жорнове виробництво рисового, кукурудзяного та гречаного борошна. Вже шість років експортує продукцію до Китаю, Ізраїлю, країн ЄС, Близького Сходу та Африки.
Компанія «Агро-Юг-Сервіс» зараз переробляє до 180 т зерна на день. Насамперед фокусується на якості та намагається бути інноватором у сфері борошномельної промисловості. Компанія перша на території України почала виробляти вітамінізоване борошно, вдосконалила виробництво борошна з твердих сортів пшениці, довівши його до якості італійських аналогів, та розглядає різні шляхи інновацій, щоб виробляти продукти для зовнішніх ринків.
Ми зацікавлені виробляти щось нове і цікаве для ринку та водночас рентабельне для нашої компанії. Чим більше заходиш у глибоку переробку, тим більшою є можливість заробляти та розширювати виробництво.
За словами Шаміля Малачиєва, більшість компаній, які виробляють борошно, продають звичний для себе продукт.
«Для виходу України на світовий ринок найкритичніше — досліджувати, чим харчується світ. Адже наші базові продукти, наприклад, перший та вищий сорт борошна, там невідомі, там є свої види продукції», — розповідає він.
Для виходу з готовою продукцією на зовнішні ринки виробникам потрібно проводити ретельне дослідження ринку кожної окремої країни.
Виїзд значної кількості наших співвітчизників до інших країн відкриває додаткові можливості для українського виробника. Адже українці за наявності на полицях європейських супермаркетів вітчизняного борошна купуватимуть його, оскільки звикли до цього продукту і знають його. До того ж ЄС зняв квоти на імпорт борошна і макаронних виробів. Раніше імпортери сплачували 145 євро за кожну тонну борошна та 175 євро — макаронної продукції.
«Популяризація України та українського продукту надає нові можливості для виробників на ринку ЄС, і ми вже підписали контракт із європейською торговельною мережею, яка хоче продавати українське борошно. Але хочемо піти далі, щоб продавати борошняні суміші», — розповідає Шаміль Малачиєв.
Компанія «Агро-Юг-Сервіс» планує найближчим часом відкрити ще один завод ближче до західного кордону, щоб мінімізувати ціни для європейського ринку.
Також компанія збудувала власний елеваторний комплекс, щоб працювати безперебійно й мати можливість купувати зерно у аграріїв під час збору врожаю за мінімальною ціною.
«В Україні зараз важливо фінансувати та стимулювати вже існуючі виробництва, розширювати їхні переробні потужності, допомагати з перенесенням заводів ближче до європейських кордонів, щоб вони мали максимально якісну цінову перевагу та були конкурентними на світових ринках», — вважає Шаміль Малачиєв.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 18 вересня складає 4,55 млн т, що на 1,1 млн т, або 20% менше за показник минулого сезону.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 11 вересня складає 4,26 млн т, що на 18% менше за показник минулого сезону.

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.

Борошномелам потрібно переглянути свій асортимент продукції та переорієнтовуватися на експорт до країн ЄС. В іншому разі низку підприємства харчової промисловості чекає банкрутство. Причинами цьому є війна, недофінансування, активний імпорт продуктів харчування, низька купівельна спроможність населення.