Найгірший сценарій у торгівлі з Євросоюзом з 6 червня, коли завершиться дія автономних торговельних заходів (АТЗ), — це повернення до режиму вільної торгівлі, який діяв до війни та введення АТЗ у червні 2022 року.
Про це повідомив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка, пише «Інтерфакс-Україна».
За його словами, ще торік була досягнута домовленість, що з 6 червня цього року АТЗ перестануть діяти, натомість Європейська комісія проведе з Україною перегляд за ст. 29 Угоди України та Європейського Союзу про поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ, DCFTA) для того, щоб збільшити доступ українських товарів на ринок ЄС і європейських — на ринок України.
«І якщо з автономними торговими заходами все сталося, як Європейська комісія і запланувала, то із 29 статтею поки що ми трішки пригальмувалися через низку зовнішніх різних обставин. Але сподіваюся, що ми це рішення знайдемо досить швидко. Якщо не до 6 червня, то максимально швидко після 6 червня», — описав поточну ситуацію торгпред.
«І принаймні на час, поки ми будемо домовлятися щодо нових параметрів лібералізації торгівлі цими товарами, які вже були повністю лібералізовані, в нас не буде проблем із доступом на ринок Європейського Союзу», — додав Качка.
Загалом він констатував, що ситуація в торгівлі далеко не така оптимістична і не така дружня, як за іншими напрямами співпраці з ЄС.
Водночас торгпред України вважає, що навіть довоєнний режим торгівлі з ЄС «досить гарний», адже щодо промислових товарів мит не було, і так само не буде й за більшістю аграрних товарів.
«Але очевидно, що по товарах, які нам найцікавіші та найчутливіші, нам автономні торгові заходи дуже допомагали. Допомагали не лише з погляду доступу на ринок, а й з погляду транзиту. Це було актуально до 2023 року, коли не працювали наші порти. Зараз порти працюють, і весь експорт, який йде в бік третіх країн, йде з наших портів, тому у нас немає транзитного навантаження. Відповідно, ці автономні торгові заходи, які допомагали транзитуватися, зараз уже не такі актуальні», — зауважив Качка.
На його думку, за 2023-2024 роки Україна та ЄС знайшли баланс торгівлі, хоча й Україна має досить великий торговий дефіцит — імпорт перевищує експорт майже удвічі.
«Очевидно, що зараз це є предметом дискусії, яким чином зберегти цю збалансовану торгівлю. Наш підхід — залишити умови торгівлі такими, як вони є щонайменше зараз, можливо, навіть більш вільними, але при цьому контрольованими. Побачимо, що буде — не забігатиму наперед. Ми достатньо конструктивно працюємо з Європейською комісією, але очевидно, що це буде комплексне рішення за всіма нюансами», — підсумував торгпред України.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.