Переважна більшість (98%) експорту українського цукру 2023 року відправлялась на ринки країн ЄС, однак 2024 року цей показник знизився до 40%.
Про це розповіла голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Яна Кавушевська в інтерв’ю «Комерсант Український».
Вона зазначила, що європейський ринок для українських цукроварів залишається пріоритетним.
«Основна причина — логістична, можливість довезти товар наземним транспортом у будь-який момент, будь-яку кількість, до будь-якого пункту призначення», — пояснила Яна Кавушевська.
Водночас, за її словами, останніми роками Україна активно нарощує експорт до Північної Македонії — країна впевнено входить до топу експортних дестинацій українського цукру за межами ЄС.
«Також цікавим є ринок Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Албанії. Там є певні обмеження через мита, але тут ми розраховуємо на допомогу Мінекономіки, Мінагрополітики. Сподіваємось, що будуть досягнуті домовленості щодо зняття мит, що дозволить українському цукру стати ще більш конкурентноздатним у регіоні», — зазначила голова асоціації.
Цікавою, за її словами, є північна частина Африки, країни Близького Сходу, куди зручно везти цукор Чорним та далі Середземним морем. Крім того, Туреччина два роки поспіль була головним покупцем українського цукру.
«У самій Туреччині є митні обмеження на імпорт цукру, тож, вірогідно, що Туреччина в даному випадку служить певними «воротами» до Сирії та Іраку, і український цукор їде саме туди. Але якщо такий ланцюжок є ефективним і економічно обґрунтованим — експорт продовжиться», — прогнозує Кавушевська.
Вона також уточнила, що зараз для України діє безмитна квота на постачання цукру до ЄС у розмірі 20,7 тис. т. Хоча імпорт країнами союзу щороку складає від 1 до 2,5 млн т. Нині тривають перемовини про збільшення цих обсягів.
«2023 року Україна експортувала до ЄС майже 500 тис. т цукру, який був спожитий Євросоюзом і допоміг стабілізувати ринок, який на той момент був дефіцитним. Якби ми могли експортувати 500 тис. т цукру до ЄС без мит, це було б чудово», — підсумувала експертка.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Україна та Європейська комісія обговорили зміну механізму адміністрування тарифних квот для молочної продукції та борошна, а також розширення можливостей експорту українського біоетанолу до ЄС.

Україна за підсумками 2025/26 МР (завершився 31 серпня) експортувала 646 тис. т цукру, що на 11% більше, ніж попереднього сезону.

Україна посідає третє місце серед постачальників цукру до Європейського Союзу із часткою 11%.

Значним викликом для українських фермерів є можлива заборона використання певних ЗЗР під час вирощування цукрових буряків. Це передбачено умовами в процесі євроінтеграції України.

У цукровій галузі надзвичайно гострою залишається проблема кадрового забезпечення. Виробництво цукру — це складний високотехнологічний процес, що потребує вузькопрофільних фахівців із багаторічним практичним досвідом. Водночас система підготовки таких кадрів в Україні фактично відсутня, а швидко замінити їх на ринку праці, зокрема іммігрантами, неможливо.