Про це йдеться у повідомленні УКАБ.
У зверненні зазначається, що у зв«язку з прийняттям Постанови КМУ №1177, було введено обов'язкове отримання карантинних сертифікатів на насіння для цілей контролю за його переміщенням територією України. Це стосується насіння, яке вивозиться з карантинної зони та транспортування імпортованого насіння (яке зберігалося, перепаковувалося, розділялося на частини, змішувалося з іншими вантажами).
Проте, дані сертифікати передбачають для виробників і дистриб«юторів насіння додаткові витрати коштів і більшого залучення персоналу. Прямі витрати оцінюються орієнтовно в 30 млн грн, а непрямі — 50 млн грн.
В УКАБ навели приклад, що отримання карантинного сертифікату на партію з насінням кукурудзи (машина — 20 тонн) — це 1177 грн прямих витрат за саму послугу, огляд транспортного засобу, огляд та інспектування за 1 тонну та відбір зразка для лабораторного аналізу. При цьому, в середньому партія переміщується від 2 до 5 разів, і в різний час (логістика від митниці, центрального складу, між регіональними підрозділами), що передбачає отримання відповідної кількості сертифікатів. І це без врахування непрямих витрат — на доставку зразків насіння, витрати часу і додаткове залучення співробітників, пальне тощо.
«Хочемо зазначити, що на даний момент, найбільше складнощів і адміністративного навантаження зазнають імпортери насіння та їхні дистриб'ютори. При цьому, для введення в обіг на території України імпортованого насіння передбачається отримання висновку фітосанітарної експертизи (аналізів), який надається за результатами аналізу щодо наявності шкідливих організмів. Тобто, існує вхідний контроль для введення в обіг насіння на територію України», — коментує координатор комітетів УКАБ Олег Нестеров.
УКАБ пропонує впровадити систему звітування, при якій виробник чи дистриб'ютор насіння будуть надавати зведену інформацію про відвантажене насіння, замість отримання карантинних сертифікатів, аби держава могла контролювати і розуміти куди відправлено насіння.
«Бізнес усвідомлює необхідність моніторингу зі сторони держави, особливо при транспортуванні насіння з карантинних зон, у зв'язку з чим і пропонується такий механізм, аби контролюючі органи знали куди, яке і скільки насіння було відвантажено. Це зніме адміністративне і фінансове навантаження з бізнесу, і дасть змогу «розвантажити» роботу спеціалістів контролюючих органів, особливо в активний період, або направити їх на виконання інших завдань», — зазначив Олег Нестеров.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.