Джерело фото: fertika.com
Торгівля між Україною та Канадою може активізуватися на фоні військового вторгнення росії за сприянням білорусії.
Таку думку висловлюють експерти асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, Канада є найбільшим світовим виробником та експортером калійних добрив. Ця країна виробляє близько 12 млн т даного виду добрив, займаючи таким чином 24% світового виробництва.
«В той же час, Україна імпортує калійні добрива, оскільки власне виробництво практично нерозвинене. В 2021 році в Україну було імпортовано 287,5 тис. т калійних добрив, і 69% припадало саме на білорусь. По зрозумілим причинам, закупки з даної країни надалі здійснюватися не будуть. Тому українським аграріям необхідно шукати альтернативних постачальників і Канада може стати одним із них», — вважають експерти.
У той же час Канада, так само як і ЄС, готується скасувати імпортні мита на українські товари впродовж наступних 12 місяців. Це може стати додатковим фактором, так як підвищить конкурентоздатність української аграрної продукції на канадському ринку.
«Таким чином Україна зможе закуповувати калійні добрива в Канаді, в свою чергу відправляючи на тому ж транспорті свою аграрну продукцію, яка зараз в надлишку є на українському ринку», — вважають аналітики.
Зазвичай Канада в великій кількості імпортує кукурудзу (2,8 млн т в 2021 році), макуху від виробництва рослинних олій (1,2 млн т) та соєві боби (0,5 млн т). І якраз ці позиції Україна можемо запропонувати канадському ринку. Щоправда поки це буде здійснюватися більш довгим шляхом, швидше за все через морські порти Балтійські країни. Але це тимчасово.
Для довідки: протягом 2021 року в Канаду було експортовано української продукції АПК на $29,3 млн. При цьому 49% експортної виручки становив яблучний сік, 18% — олія соняшникова та 11% — соєві боби.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Агроекспорт через порти Великої Одеси зупинено, а альтернативні шляхи роблять логістичний цикл довшим і значно дорожчим, що суттєво впливає на економіку експорту. Тому більшість агрокомпаній перебудовує свої експортні стратегії.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) готова працювати з обсягом до 1 млн т українського зерна для своїх гуманітарних операцій у разі забезпечення необхідного фінансування закупівлі та логістики.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 26 жовтня складає 6,2 млн т, що на 2,94 млн т, або 32% менше за показник минулого сезону.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.