Джерело фото: згенеровано ШІ
Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.
Про це заявив під час міжнародної конференції генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє пресслужба УКАБ.
За словами експерта, український агросектор продовжує працювати під значним ресурсним та економічним тиском. У 2025 році загальний імпорт ресурсів для агросектору становив €10,5 млрд, з яких €1,29 млрд припадало саме на добрива, а ще €5,9 млрд — на паливно-мастильні матеріали. При цьому понад €6,2 млрд забезпечили країни ЄС.
«Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив. Ситуація ускладнюється й тим, що внутрішнє виробництво добрив скоротилося з 2,1 млн т у 2023 році до 1,6 млн т у 2025 році. Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива у першій половині 2026 року можуть зрости ще на 15–20%», — уточнив гендиректор УКАБ.
За словами Олега Хоменка, якщо ціна ресурсів перевищує економічно виправданий рівень, агровиробники змушені оптимізувати технологічні карти внесення добрив. Це запускає накопичувальний ефект: зменшується врожайність, скорочується валове виробництво та експортна виручка. За оцінками, дефіцит добрив потенційно може знизити врожайність зернових культур на 15–20%, що здатне призвести до втрати $4-5 млрд експортної виручки та $0,8-1 млрд бюджетних надходжень.
Водночас збереження мит на імпорт азотних добрив, за оцінками УКАБ, може призвести до втрати ще $1-2 млрд валютної виручки агросектору найближчими сезонами. Особливо критичним це питання стає напередодні осінньої посівної кампанії, коли аграрії формують запаси добрив під озимий клин і починають контрактування нового врожаю.
«Кожна країна сьогодні намагається насамперед зберегти власного агровиробника та застрахувати його від ризиків. У ситуації, коли внутрішнє виробництво добрив не покриває попит, а аграрії змушені купувати дорожчий імпортний ресурс, питання скасування мит стає питанням підтримки конкурентоспроможності всього сектору. Відповідно, Україні також доцільно розглянути рішення щодо скасування мит на імпорт азотних добрив, щоб не допустити подальшого зростання виробничих витрат, підтримати осінню посівну кампанію та зберегти майбутню експортну виручку галузі», — підсумував Олег Хоменко.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.