Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.
Як повідомляє пресслужба ВАР, необхідність проведення таких досліджень виникла після того, як прем’єр-міністр України надала доручення опрацювати питання визначення рівня небезпеки цього виду добрив.
«Наразі в Україні лише одна наукова установа має необхідні технічні можливості та компетенцію для проведення таких випробувань», — наголосили в асоціації.
У зверненні ВАР зазначає, що відповідно до UN Model Regulations вапняково-аміачна селітра (Calcium Ammonium Nitrate, CAN) з умістом аміачної селітри менше або дорівнює 70% належить до групи UN 2071, Class 9, тобто до невибухонебезпечних вантажів.
Крім того, відповідно до ТУ У 24.1-05607824-041-2024 вапняково-аміачна селітра поділяється на марки А та Б. Марка А з масовою часткою азоту 25–28% відповідає класифікації UN 2067 (окисник), а марка Б з масовою часткою азоту 20–24% — класифікації UN 2071. У технічних умовах також зазначено, що вапняково-аміачна селітра марок А і Б з масовою часткою азоту не більше 28% є «негорючою, пожежовибухобезпечною речовиною».
Водночас, згідно з листом Командування Військово-Морських сил України (від 07.07.2025 р. №154/132/21573) введена заборона на завезення вапняково-аміачної селітри морським шляхом через потенційну небезпеку її прямого ураження вибуховими боєприпасами.
Як наголошує ВАР, на сьогодні відсутні наукові підтвердження таких ризиків.
«За наявною інформацією наукових досліджень, які б підтвердили чи спростували наявність ризику ініціації вибуху за зазначених обставин, не проводилося», — йдеться у зверненні.
У зв’язку з цим ВАР звернулася до профільного інституту з проханням повідомити, чи є у науковців можливість провести випробування вапняково-аміачної селітри з метою встановлення її вибухонебезпечності за прямого ураженні її скупчення вибуховими боєприпасами, та визначення надалі правил поводження з цією речовиною.
«Результати досліджень можуть стати важливим аргументом для перегляду чинних обмежень на морське транспортування вапняково-аміачної селітри та сприятимуть ухваленню рішень на основі науково підтверджених даних», — резюмували в асоціації.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.