Зараз поширення кліща Tropilaelaps clareae на території України малоймовірне, проте, хоча цей паразит поки що не зареєстрований у країні, все ж таки бджільництво перебуває в зоні ризику.
Про це розповів професор аграрного університету Грузії Іраклій Джанашія під час міжнародної конференції з бджільництва, де обговорювалось багато актуальних питань бджолярства України та світу, зокрема й нова загроза для бджіл Грузії — кліщ Tropilaelaps clareae.
Іраклій Джанашія припустив, що зараз поширення кліща тропілелапс на території України малоймовірне. Його біологія передбачає, що кліщ не може існувати більше 36 годин без контакту з розплодом. У Грузії, внаслідок теплих зим, у бджолиних сім’ях не буває безрозплідного періоду. Для України ж характерною особливістю зимівлі бджіл є безрозплідний період 1-3 місяці.
Зміна клімату, безсніжні теплі зими призводять до того, що безрозплідний період у гніздах бджіл значно скорочується. Особливо пильними потрібно бути пасічникам південних регіонів.
«Глобалізація, безконтрольне ввезення бджіл на територію України — все це потенційні шляхи зараження тропілелапсом. Кліщ уже присутній в деяких країнах Європи та Азії, і його проникнення в Україну може бути лише питанням часу», — вважають науковці кафедри бджільництва НУБіП.
Які заходи допоможуть попередити поширення кліща:
Доцент кафедри бджільництва НУБіП України Ігор Головецький зазначає, що поява тропілелапса в Україні може мати катастрофічні наслідки для бджільництва. Вчасна поінформованість, підготовка та профілактичні заходи — найкращий спосіб захистити бджіл України від цього небезпечного паразита.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Для збереження популяції бджіл необхідна координація зусиль на всіх рівнях.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.

Гідротермічні умови останніх тижнів завдяки підвищенню рівня вологи прискорили розвиток пізніх ярих культур. Однак подальше підвищення температур створило передумови до поширення комплексу небезпечних шкідників, зокрема кліщів.