Зараз поширення кліща Tropilaelaps clareae на території України малоймовірне, проте, хоча цей паразит поки що не зареєстрований у країні, все ж таки бджільництво перебуває в зоні ризику.
Про це розповів професор аграрного університету Грузії Іраклій Джанашія під час міжнародної конференції з бджільництва, де обговорювалось багато актуальних питань бджолярства України та світу, зокрема й нова загроза для бджіл Грузії — кліщ Tropilaelaps clareae.
Іраклій Джанашія припустив, що зараз поширення кліща тропілелапс на території України малоймовірне. Його біологія передбачає, що кліщ не може існувати більше 36 годин без контакту з розплодом. У Грузії, внаслідок теплих зим, у бджолиних сім’ях не буває безрозплідного періоду. Для України ж характерною особливістю зимівлі бджіл є безрозплідний період 1-3 місяці.
Зміна клімату, безсніжні теплі зими призводять до того, що безрозплідний період у гніздах бджіл значно скорочується. Особливо пильними потрібно бути пасічникам південних регіонів.
«Глобалізація, безконтрольне ввезення бджіл на територію України — все це потенційні шляхи зараження тропілелапсом. Кліщ уже присутній в деяких країнах Європи та Азії, і його проникнення в Україну може бути лише питанням часу», — вважають науковці кафедри бджільництва НУБіП.
Які заходи допоможуть попередити поширення кліща:
Доцент кафедри бджільництва НУБіП України Ігор Головецький зазначає, що поява тропілелапса в Україні може мати катастрофічні наслідки для бджільництва. Вчасна поінформованість, підготовка та профілактичні заходи — найкращий спосіб захистити бджіл України від цього небезпечного паразита.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

З 2022 року Україна втратила близько 30% пасік, проте залишається одним із лідерів світового експорту меду. До того ж бджільництво стає для багатьох ветеранів джерелом внутрішнього спокою, новою професією та основою для власної справи, що допомагає успішно повернутися до цивільного життя.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.