Зараз поширення кліща Tropilaelaps clareae на території України малоймовірне, проте, хоча цей паразит поки що не зареєстрований у країні, все ж таки бджільництво перебуває в зоні ризику.
Про це розповів професор аграрного університету Грузії Іраклій Джанашія під час міжнародної конференції з бджільництва, де обговорювалось багато актуальних питань бджолярства України та світу, зокрема й нова загроза для бджіл Грузії — кліщ Tropilaelaps clareae.
Іраклій Джанашія припустив, що зараз поширення кліща тропілелапс на території України малоймовірне. Його біологія передбачає, що кліщ не може існувати більше 36 годин без контакту з розплодом. У Грузії, внаслідок теплих зим, у бджолиних сім’ях не буває безрозплідного періоду. Для України ж характерною особливістю зимівлі бджіл є безрозплідний період 1-3 місяці.
Зміна клімату, безсніжні теплі зими призводять до того, що безрозплідний період у гніздах бджіл значно скорочується. Особливо пильними потрібно бути пасічникам південних регіонів.
«Глобалізація, безконтрольне ввезення бджіл на територію України — все це потенційні шляхи зараження тропілелапсом. Кліщ уже присутній в деяких країнах Європи та Азії, і його проникнення в Україну може бути лише питанням часу», — вважають науковці кафедри бджільництва НУБіП.
Які заходи допоможуть попередити поширення кліща:
Доцент кафедри бджільництва НУБіП України Ігор Головецький зазначає, що поява тропілелапса в Україні може мати катастрофічні наслідки для бджільництва. Вчасна поінформованість, підготовка та профілактичні заходи — найкращий спосіб захистити бджіл України від цього небезпечного паразита.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.