Аграрний сектор України через війну втрачає ресурси. Деякі сектори не повернуться на довоєнний рівень навіть після 7 років миру.
Такі результати моделювання представила Київська школа економіки (KSE).
«Очікується, що лише завдяки ринковим силам соняшниковий, ячмінний та пшеничний сектори відновляться до 2040 року. До 2050 року, за нинішніх тенденцій світового ринку та рівня руйнувань, спричинених війною, очікується відновлення секторів кукурудзи, жита, вівса та ріпаку, зростання виробництва пшениці, ячменю та соняшнику, тоді як виробництво сої, схоже, суттєво скоротиться. Це означає, що Україні може знадобитися до 20 років, щоб відновити свої позиції в сільському господарстві після руйнувань, спричинених російським військовим вторгненням», — вважають експерти.
До вторгнення рф площі під зерновими та олійними культурами становили, відповідно, близько 24 млн га та 9 млн га, у 2022 році — 18 млн га та 7 млн га. Оскільки війна триває, очікується подальше падіння площ: до 17 млн га і 6 млн га відповідоно.
«За оцінками моделі, якщо війна закінчиться у 2023 році, то до 2030 року площі досягнуть довоєнного рівня, а до 2050 року можуть скласти 37 млн га», — зазначають у KSE.
Прогнозується, що до 2030 року посівні площі під олійними культурами досягнуть довоєнного рівня, однак їх виробництво — ні. Через шок 2022-23 років та за відсутності зовнішньої підтримки виробникам буде важко акумулювати необхідні ресурси для інвестування у збільшення врожайності олійних культур. Так, виробництво соняшнику у 2030 році буде на 18% меншим, ніж у 2018-му, ріпаку та соєвих бобів впаде на 70% та 60% відповідно. Скоротиться і переробка олійних.
«Кукурудза, пшениця та ячмінь залишаться основними культурами до 2050 року. Очікується, що кукурудза набуде значно більшого значення порівняно з пшеницею та ячменем, оскільки вона займатиме 8 млн га землі, тоді як пшениця — 5,3 млн га, а ячмінь — 3 млн га», — вважають експерти.
Щодо олійних, то соняшник залишиться основною культурою до 2050 року. Площі під ріпаком дещо зростуть, тоді як площі під соєвими бобами, схоже, різко скоротяться. Загальна площа олійних культур збільшиться за рахунок площ під зерновими, овочевими та технічними культурами. В цілому загальна площа врожаю, як очікується, відновиться після війни до 2030 року і продовжить зростати до 2050 року.
«Водночас очікується, що експорт пшениці та кукурудзи, а також ячменю зросте після шоку 2022-23 років, але не досягне довоєнного рівня до 2030 року. Експорт вівса та жита повністю відновиться, головним чином через те, що обсяги їх експорту до війни були відносно невеликими. Експорт олійних культур відновлюватиметься повільно, не досягнувши довоєнного рівня», — прогнозують аналітики.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 11 вересня складає 4,26 млн т, що на 18% менше за показник минулого сезону.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Глобальні аграрні ринки входять у сезон 2026/27 в умовах зміни торговельних потоків, посилення конкуренції за ключових покупців та зростання впливу геополітики і логістики на торгівлю. Як ці фактори змінять ринки у новому сезоні та де формуватимуться можливості для виробників, трейдерів і переробників — стане центральною темою AgroFoodSummit 2026, який відбудеться 24–25 вересня у Мерсіні (Туреччина).

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

На Волині розпочався масовий збір картоплі. Через тривалу спеку та нестачу вологи врожай у різних господарствах відрізняється, однак значного його зниження та дефіциту в області не очікують.

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.