Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Зазначається, що минулого року Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), запровадила новий підхід до оплати розподілу природного газу. Це, в першу чергу, стосується зернових елеваторів та цукрових заводів, які використовують газ для сушки зернових та виробництва цукру, відповідно. В результаті, якщо раніше сплата була лише за фактично використаний газ, то вже з початку 2020 року була введена щомісячна абонплата за доступ до газу і вона виходила із загального обсягу, який підприємства споживали в попередні роки.
«Варто наголосити, що не враховувався погодній фактор, від якого залежить врожай в сільгосппідприємствах. В 2020 році посуха спричинила скорочення врожаю кукурудзи в деяких регіонах до 30%-50% від того, що вироблялось в попередні роки. Згідно прогнозів, є значне скорочення кукурудзи та її дочасне всихання, в результаті буде менший обсяг та вологість, і, відповідно, скоротяться також витрати газу», — пояснюють в УКАБ.
В попередній газовий рік для сушки кукурудзи було використано понад 520 млн м³ газу, і плата за такий обсяг склала понад 600 млн грн. Це сума лише за розподіл, не враховуючи вартість самого газу. Такі розрахунки були закладені і на цей рік, проте компанії не мали змогу скоригувати обсяги необхідного газу згідно прогнозів врожаю кукурудзи.
«За нашими розрахунками, обсяги газу, які будуть потрібні для сушки кукурудзи, в 2020 році складуть близько 250 млн м³. Тобто, згідно нових правил НКРЕКП, аграрії в цьому році заплатили за 500 млн м³, а по факту використають 250 млн м³ і матимуть пряму переплату близько 300 млн грн. Кошти, які сплачені із розрахункової абонплати не переносяться на наступний рік, тому це по суті прямі збитки для с/г виробників», — коментує ситуацію генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
В асоціації відзначають певні позитивні зрушення — НКРЕКП наприкінці липня частково дослухалась до потреб с/г виробників та прийняла Постанову № 1469, якою знизила штрафи за коригування обсягів газу та дала можливість до 15 вересня змінювати річні замовлення потужності на використання газу. Такий підхід дещо полегшить роботу с/г виробників, але, на жаль, лише з наступного року.
«Згідно нових правил, для с/г виробників, елеваторів та цукрових заводів важливо до 20 жовтня подати розраховане річне замовлення споживання газу на наступний рік, щоб мати можливість коригувати протягом сезону свої потреби і не робити переплати за надлишковий газ», — підсумовують в УКАБ.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Елеватори компанії Cygnet («Сігнет») завершили сезон 2025/2026. Усього два елеватори прийняли понад 295 тис. т зерна у заліку: 217 тис.т — в с. Андрушки та 78 тис. т у с. Козятин.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.