Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Зазначається, що минулого року Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), запровадила новий підхід до оплати розподілу природного газу. Це, в першу чергу, стосується зернових елеваторів та цукрових заводів, які використовують газ для сушки зернових та виробництва цукру, відповідно. В результаті, якщо раніше сплата була лише за фактично використаний газ, то вже з початку 2020 року була введена щомісячна абонплата за доступ до газу і вона виходила із загального обсягу, який підприємства споживали в попередні роки.
«Варто наголосити, що не враховувався погодній фактор, від якого залежить врожай в сільгосппідприємствах. В 2020 році посуха спричинила скорочення врожаю кукурудзи в деяких регіонах до 30%-50% від того, що вироблялось в попередні роки. Згідно прогнозів, є значне скорочення кукурудзи та її дочасне всихання, в результаті буде менший обсяг та вологість, і, відповідно, скоротяться також витрати газу», — пояснюють в УКАБ.
В попередній газовий рік для сушки кукурудзи було використано понад 520 млн м³ газу, і плата за такий обсяг склала понад 600 млн грн. Це сума лише за розподіл, не враховуючи вартість самого газу. Такі розрахунки були закладені і на цей рік, проте компанії не мали змогу скоригувати обсяги необхідного газу згідно прогнозів врожаю кукурудзи.
«За нашими розрахунками, обсяги газу, які будуть потрібні для сушки кукурудзи, в 2020 році складуть близько 250 млн м³. Тобто, згідно нових правил НКРЕКП, аграрії в цьому році заплатили за 500 млн м³, а по факту використають 250 млн м³ і матимуть пряму переплату близько 300 млн грн. Кошти, які сплачені із розрахункової абонплати не переносяться на наступний рік, тому це по суті прямі збитки для с/г виробників», — коментує ситуацію генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
В асоціації відзначають певні позитивні зрушення — НКРЕКП наприкінці липня частково дослухалась до потреб с/г виробників та прийняла Постанову № 1469, якою знизила штрафи за коригування обсягів газу та дала можливість до 15 вересня змінювати річні замовлення потужності на використання газу. Такий підхід дещо полегшить роботу с/г виробників, але, на жаль, лише з наступного року.
«Згідно нових правил, для с/г виробників, елеваторів та цукрових заводів важливо до 20 жовтня подати розраховане річне замовлення споживання газу на наступний рік, щоб мати можливість коригувати протягом сезону свої потреби і не робити переплати за надлишковий газ», — підсумовують в УКАБ.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Ініціатива щодо надання пріоритету експорту рослинної олії в умовах обмеженої пропускної спроможності є необхідним антикризовим інструментом для підтримки переробної галузі, валютних надходжень і стабільності аграрного ринку України.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent запрошують на ХVIII Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro26).

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Виробничо-складський комплекс для зберігання та обробки зернових у с. Гнилиці Тернопільської області виставили на продаж.

З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.