Вчені Стокгольмського університету розробили нову технологію, що може суттєво змінити підхід до захисту рослин. Інноваційний метод доставки пестицидів, заснований на наночастинках з лігніну, дозволяє значно знизити витрати хімікатів, мінімізувати екологічні ризики та скоротити фінансові витрати аграрного сектору.
Про це повідомляє The Cool Down.
Аспірантка університету Матильда Андерссон створила наночастинку з лігніну — природного полімеру, що міститься в деревині та є побічним продуктом деревообробної промисловості. Завдяки використанню похідних жирних кислот їй вдалося модифікувати лігнін так, щоб частинки могли прилипати до воскової поверхні рослин і проникати через захисний шар листя.
Запропонована технологія дозволяє суттєво підвищити ефективність пестицидів, оскільки забезпечує захист рослин від шкідників протягом 60 днів, зменшуючи при цьому ризик забруднення навколишнього середовища. Наразі лише 25% із 4 млн т пестицидів, що використовуються щороку у світі, потрапляють безпосередньо на цільові культури. Решта хімікатів втрачається через випаровування, змивання або інші фактори, що спричиняє значні екологічні й економічні збитки.
За даними MIT News, світові фермери витрачають близько $60 млрд на пестициди щороку. Крім того, традиційні пестициди виробляються на основі викопного палива, що сприяє утворенню парникових газів, які призводять до змін клімату.
Розробка шведських вчених має значний потенціал для зменшення хімічної залежності у сільському господарстві. Хоча вже існують альтернативні методи боротьби зі шкідниками, такі як пастки чи парова пастеризація, нова технологія дозволяє ефективніше використовувати пестициди, знижуючи їхній негативний вплив на довкілля та здоров’я людей.
Команда Стокгольмського університету готується до випробувань наночастинок на комерційних посівах і планує ретельно аналізувати їхню ефективність у реальних умовах. Якщо технологія підтвердить свою ефективність, вона може стати проривним рішенням у сфері сталого сільського господарства, забезпечуючи баланс між економічною вигодою та екологічною безпекою.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Країни ЄС погодили спільну позицію щодо посилення правил для залишків пестицидів у агропродукції з третіх країн. Йдеться про речовини, використання яких у Євросоюзі заборонене через ризики для здоров’я людей або довкілля.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Власниками та керівниками підприємства з виробництва ріпакової та лляної олії Skeby Gårdar, яке розташоване у місті Скебі (Швеція), є сім фермерів із багаторічним досвідом у сільському господарстві та харчовій промисловості. Усі співвласники мають власні ферми або ведуть іншу діяльність паралельно з роботою в Skeby Gårdar.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.