Вчені Стокгольмського університету розробили нову технологію, що може суттєво змінити підхід до захисту рослин. Інноваційний метод доставки пестицидів, заснований на наночастинках з лігніну, дозволяє значно знизити витрати хімікатів, мінімізувати екологічні ризики та скоротити фінансові витрати аграрного сектору.
Про це повідомляє The Cool Down.
Аспірантка університету Матильда Андерссон створила наночастинку з лігніну — природного полімеру, що міститься в деревині та є побічним продуктом деревообробної промисловості. Завдяки використанню похідних жирних кислот їй вдалося модифікувати лігнін так, щоб частинки могли прилипати до воскової поверхні рослин і проникати через захисний шар листя.
Запропонована технологія дозволяє суттєво підвищити ефективність пестицидів, оскільки забезпечує захист рослин від шкідників протягом 60 днів, зменшуючи при цьому ризик забруднення навколишнього середовища. Наразі лише 25% із 4 млн т пестицидів, що використовуються щороку у світі, потрапляють безпосередньо на цільові культури. Решта хімікатів втрачається через випаровування, змивання або інші фактори, що спричиняє значні екологічні й економічні збитки.
За даними MIT News, світові фермери витрачають близько $60 млрд на пестициди щороку. Крім того, традиційні пестициди виробляються на основі викопного палива, що сприяє утворенню парникових газів, які призводять до змін клімату.
Розробка шведських вчених має значний потенціал для зменшення хімічної залежності у сільському господарстві. Хоча вже існують альтернативні методи боротьби зі шкідниками, такі як пастки чи парова пастеризація, нова технологія дозволяє ефективніше використовувати пестициди, знижуючи їхній негативний вплив на довкілля та здоров’я людей.
Команда Стокгольмського університету готується до випробувань наночастинок на комерційних посівах і планує ретельно аналізувати їхню ефективність у реальних умовах. Якщо технологія підтвердить свою ефективність, вона може стати проривним рішенням у сфері сталого сільського господарства, забезпечуючи баланс між економічною вигодою та екологічною безпекою.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Пристрасть до натуральної їжі та глибока повага до сировини — це головні орієнтири в роботі сироварні Soldattorpets Mejeri у Швеції. Ферма працює за принципами сталого виробництва. За словами її власників, цей підхід поєднує водночас економічний та екологічний складники, адже бізнес має бути життєздатним фінансово, але водночас працювати в гармонії з довкіллям.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.