Для утримання вологи в ґрунті варто спершу навчитися її накопичувати, а потім зберігати. Аби ґрунт утримував вологу, він має бути структурований із переважною більшістю агрегатів розміром 0,25-1…2 мм. Саме такі часточки мають найбільшу здатність утримувати вологу та забезпечуватимуть хорошу інфільтрацію води у ґрунт під час опадів. Подібні структуровані чорноземи є лише в частині Дніпропетровської та Харківської областей. На решті територій переважають важкі ґрунти, які потребують інтенсивного обробітку.
Вистояти перед природно-кліматичними викликами. Топ-7 порад, на чому потрібно зосередитися аграріям
05 березня 2025, 05:48 882
Значне коливання температур, скорочення середньорічної кількості опадів на 100 мм, яка з роками буде ще меншою, призвели до зміщення природно-кліматичних зон на північ приблизно на 200 км. Довгострокових оптимістичних прогнозів експерти робити не беруться, навпаки, говорять про подальше підвищення середньорічної температури від 1-2°С до 6-7°С до кінця сторіччя.
Про природно-кліматичні виклики, які стоять перед аграріями та шляхи їх подолання говорив керівник агродепартаменту компанії LNZ Group Олександр Хмелюк під час онлайн-дискусії «Кліматичні зміни: нестача вологи та інші виклики сезону 2025» з представниками WEAGRO.
Прийоми, які допоможуть утримати вологу в ґрунті
За даними Всесвітньої метеорологічної асоціації, станом на 5 лютого високі запаси вологи в метровому шарі ґрунту Україна має лише на незначній частині Київської та Черкаської областей. На решті територій вони досить низькі.
Керівник агродепартаменту компанії LNZ Group Олександр Хмелюк зазначає, що для кукурудзи, соняшнику та сої пік споживання вологи буде припадати на середину липня – середину серпня. До цього часу вологи в ґрунті із осінньо-зимових запасів залишається мало, тому врожайність здебільшого залежатиме від кількості та характеру опадів у період вегетації рослин. Запаси осінньо-зимового періоду складають 30-40% від загальної потреби цих культур.
Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group
Для зменшення ерозії ґрунтів і вивітрювання доречним буде застосування безвідвального обробітку за допомогою глибокорозпушувачів або дисколапових агрегатів, які меншою мірою будуть перемішувати ґрунт, водночас утворюючи потрібну структуру, яка дасть можливість за осінньо-зимовий період накопичити вологу. Такий обробіток варто проводити якомога швидше після збирання попередника, аби збільшити період накопичення вологи.
Глибоке розпушування для руйнування ущільнень ґрунту, особливо на глибинах більше 40 см — це досить дороговартісна операція. Її слід проводити у сівозміні раз на 3-5 років, а на важких ґрунтах, схильних до ущільнення — раз на 2-3 роки. Проте аграріям найкраще щорічно робити дослідження своїх полів на предмет наявності ущільнень, тоді й приймати рішення про проведення глибокого розпушування. Цей прийом, який і буде основним обробітком поточного сезону, слід проводити якомога раніше — в ранній осінній період, щоб забезпечити тривалий проміжок часу для накопичення вологи.
Знівелювати вплив високих температур поливом неможливо
За допомогою поливу можна компенсувати нестачу вологи в ґрунті, а також у короткостроковій перспективі знизити температуру рослин на кілька годин. Можна знизити й температуру верхнього шару ґрунту на досить короткий проміжок часу, але при цьому підвищується ризик розвитку хвороб на рослинах. За сильної спеки полив буде недоречним.
У компанії LNZ Group на поливі не одна тисяча гектарів, але за критично високих температур зрошення не проводиться. Це будуть досить значні неефективні затрати, які призведуть до збитків.
Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group
Крім дощування, ми використовуємо і крапельний полив на овочевих і ягідних культурах, а дощувальні системи застосовуються на ділянках гібридизації та посівах польових культур. Кукурудза є основною культурою в сівозміні нашого агрохолдингу. В окремі роки її частка в структурі посівних площ сягає понад 60%. Коли були проблеми з експортом, ми зменшили посіви до майже 50%, але після покращення ситуації поступово збільшуємо частку кукурудзи в структурі площ. Соняшнику, натомість, зменшуємо — здебільшого на користь озимого ріпаку.
Підвищення температури провокує збільшення ентомологічного навантаження
Підвищення температури для всіх шкодочинних об’єктів найбільшою мірою сприяє зростанню ентомологічного навантаження, що спонукає до збільшення використання інсектицидів. Практично вже склалася ситуація, що майже у кожне внесення ЗЗР потрібно додавати інсектициди на більшій частині території України, можливо, окрім північних і північно-західних регіонів.
Діабротика з’явилася в Україні досить давно. Вона є монофагом, паразитує на кукурудзі, але її вже помічають і на інших жовтоквітучих культурах, які цвітуть у другій половині липня – першій половині серпня, наприклад, на соняшнику чи гарбузах.
Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group
На цих культурах не було помічено, що діабротика завдає шкоди, але в процесі адаптації до умов України шкідник може спробувати не тільки кукурудзу, на якій паразитує, а й інші культури. Тому нам потрібно завжди бути готовими до контролю чисельності. Слід нагадати, що системні діючі речовини забезпечать захист протягом 2-3 тижнів усіх частин рослини, зокрема і новоутворених, від широкого спектра та способу харчування шкідників. Тоді як контактні знешкодять рослини від уже наявних тих чи інших шкідників у полі, вони мають досить короткий захисний період.
Пристосовуватися до змін погоди варто системно
Експерт рекомендує звертати увагу на нішеві та більш посухостійкі культури, особливо для невеликих господарств, як, наприклад, сорго, просо, але нагадує, що в цих культур практично немає прогнозованого ринку збуту. Тому спочатку радить знайти покупця, а потім починати вирощувати нішу.
Важливим фактором зменшення негативного впливу зовнішніх умов, особливо нестачі вологи, буде норма висіву. Урожайність переважної більшості культур, за винятком ріпаку та сої, здебільшого залежить від кількості рослин у популяції, а не від їхньої індивідуальної продуктивності. Тож для встановлення норми висіву необхідно визначити потенціал, який головним чином буде обмежений ресурсами вологи. Доцільно на кінець осінньо-зимового періоду: для півдня — на початку березня, для центральних і північно-західних регіонів — у другій половині березня, коли закінчується період накопичення вологи, проводити аналіз ґрунту і визначати запаси продуктивної вологи. Виходячи з показників запасів вологи, як лімітуючого фактора, орієнтуватися на норму висіву ярих культур, встановлювати рівень азотного та в цілому мінерального живлення, рівень інтенсифікації технологічної карти.
Обережно з добривами
Азот зв’язує вологу в ґрунті. У 1 л води розчиняється 70 л аміаку, тому надмірна норма, особливо азотних добрив, зв’яже і так невеликі запаси вологи, які є в ґрунті.
Щодо стартових добрив, які вносяться насамперед для забезпечення рослин рухомими формами фосфору за умов його недоступності з ґрунту, то потрібно звертати увагу на сольовий індекс добрива, він має бути якомога меншим. Якщо занадто концентрований розчин внести поряд із насіниною, то у майбутньому у зародкових корінців знижується осмотичний потенціал і, як наслідок, зменшується можливість рослини засвоювати вологу з ґрунту.
Сівозміна — стратегічний план
Соняшник — найбільш посухостійка культура, і ним можна було б засіяти багато площ, але за 2-3 роки стикнутися з тим, що протягом наступних 5-7 років його взагалі неможливо буде вирощувати.
Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group
Хочу навести приклад, коли в одному з господарств було прийнято рішення у 2022 році засіяти 100% площ соняшником. На тих полях, де соняшник ріс по соняшнику, відсоток ураження склеротинією сягав більше 90% (стебло і кошик), а там, де він ріс через рік, а таких площ було 40%, рівень ураження становив 50-70%. Таким чином поглибили проблему на роки вперед.
Крім того, соняшник забирає головним чином вологу та поживні речовини з глибших горизонтів ґрунту. За словами фахівця, потрібно обов’язково проводити ротацію культур, що матиме позитивні наслідки у різних аспектах. Ротація культур (сівозміна) має бути стратегічним планом хоча б на 3 роки, а краще — на більше.
Правильні гібриди формують правильні врожаї
Технологія вирощування культури з гібридного насіння впливатиме приблизно на 50% на врожайність, ще 50% — це вплив генетики, власне гібрида, наскільки він підходить до тих чи інших умов, технології конкретного поля.
Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group
Формувати врожай варто шляхом вибору гібрида та технології, ці два фактори мають приблизно однаковий вплив. Якщо ми, наприклад, виберемо високоякісний гібрид, який має найкращий потенціал, але умови вирощування не будуть відповідати його особливостям, або не забезпечимо технологію вирощування, то результат отримаємо протилежний. Для того, щоб розуміти гібридний склад господарства, я би рекомендував проводити дослідження. Випробовувати гібриди на невеликих ділянках, вивчати їх протягом 1-2 років, після чого проводити заміну старих на нові.
Важливо забезпечити особливості генетики гібрида технологією вирощування. Визначити, чи він має високу холодостійкість, чи можна його висіяти раніше, коли ще є волога, але при цьому більш холодний ґрунт (7-8°С, а не 10-12°С), чи можна висівати в монокультурі, яку він має стійкість до впливу наявних негативних факторів навколишнього середовища тощо.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
