Значне коливання температур, скорочення середньорічної кількості опадів на 100 мм, яка з роками буде ще меншою, призвели до зміщення природно-кліматичних зон на північ приблизно на 200 км. Довгострокових оптимістичних прогнозів експерти робити не беруться, навпаки, говорять про подальше підвищення середньорічної температури від 1-2°С до 6-7°С до кінця сторіччя.
Про природно-кліматичні виклики, які стоять перед аграріями та шляхи їх подолання говорив керівник агродепартаменту компанії LNZ Group Олександр Хмелюк під час онлайн-дискусії «Кліматичні зміни: нестача вологи та інші виклики сезону 2025» з представниками WEAGRO.
Прийоми, які допоможуть утримати вологу в ґрунті
За даними Всесвітньої метеорологічної асоціації, станом на 5 лютого високі запаси вологи в метровому шарі ґрунту Україна має лише на незначній частині Київської та Черкаської областей. На решті територій вони досить низькі.
Керівник агродепартаменту компанії LNZ Group Олександр Хмелюк зазначає, що для кукурудзи, соняшнику та сої пік споживання вологи буде припадати на середину липня – середину серпня. До цього часу вологи в ґрунті із осінньо-зимових запасів залишається мало, тому врожайність здебільшого залежатиме від кількості та характеру опадів у період вегетації рослин. Запаси осінньо-зимового періоду складають 30-40% від загальної потреби цих культур.
Для зменшення ерозії ґрунтів і вивітрювання доречним буде застосування безвідвального обробітку за допомогою глибокорозпушувачів або дисколапових агрегатів, які меншою мірою будуть перемішувати ґрунт, водночас утворюючи потрібну структуру, яка дасть можливість за осінньо-зимовий період накопичити вологу. Такий обробіток варто проводити якомога швидше після збирання попередника, аби збільшити період накопичення вологи.
Глибоке розпушування для руйнування ущільнень ґрунту, особливо на глибинах більше 40 см — це досить дороговартісна операція. Її слід проводити у сівозміні раз на 3-5 років, а на важких ґрунтах, схильних до ущільнення — раз на 2-3 роки. Проте аграріям найкраще щорічно робити дослідження своїх полів на предмет наявності ущільнень, тоді й приймати рішення про проведення глибокого розпушування. Цей прийом, який і буде основним обробітком поточного сезону, слід проводити якомога раніше — в ранній осінній період, щоб забезпечити тривалий проміжок часу для накопичення вологи.
Знівелювати вплив високих температур поливом неможливо
За допомогою поливу можна компенсувати нестачу вологи в ґрунті, а також у короткостроковій перспективі знизити температуру рослин на кілька годин. Можна знизити й температуру верхнього шару ґрунту на досить короткий проміжок часу, але при цьому підвищується ризик розвитку хвороб на рослинах. За сильної спеки полив буде недоречним.
У компанії LNZ Group на поливі не одна тисяча гектарів, але за критично високих температур зрошення не проводиться. Це будуть досить значні неефективні затрати, які призведуть до збитків.
Підвищення температури провокує збільшення ентомологічного навантаження
Підвищення температури для всіх шкодочинних об’єктів найбільшою мірою сприяє зростанню ентомологічного навантаження, що спонукає до збільшення використання інсектицидів. Практично вже склалася ситуація, що майже у кожне внесення ЗЗР потрібно додавати інсектициди на більшій частині території України, можливо, окрім північних і північно-західних регіонів.
Діабротика з’явилася в Україні досить давно. Вона є монофагом, паразитує на кукурудзі, але її вже помічають і на інших жовтоквітучих культурах, які цвітуть у другій половині липня – першій половині серпня, наприклад, на соняшнику чи гарбузах.
Пристосовуватися до змін погоди варто системно
Експерт рекомендує звертати увагу на нішеві та більш посухостійкі культури, особливо для невеликих господарств, як, наприклад, сорго, просо, але нагадує, що в цих культур практично немає прогнозованого ринку збуту. Тому спочатку радить знайти покупця, а потім починати вирощувати нішу.
Важливим фактором зменшення негативного впливу зовнішніх умов, особливо нестачі вологи, буде норма висіву. Урожайність переважної більшості культур, за винятком ріпаку та сої, здебільшого залежить від кількості рослин у популяції, а не від їхньої індивідуальної продуктивності. Тож для встановлення норми висіву необхідно визначити потенціал, який головним чином буде обмежений ресурсами вологи. Доцільно на кінець осінньо-зимового періоду: для півдня — на початку березня, для центральних і північно-західних регіонів — у другій половині березня, коли закінчується період накопичення вологи, проводити аналіз ґрунту і визначати запаси продуктивної вологи. Виходячи з показників запасів вологи, як лімітуючого фактора, орієнтуватися на норму висіву ярих культур, встановлювати рівень азотного та в цілому мінерального живлення, рівень інтенсифікації технологічної карти.
Обережно з добривами
Азот зв’язує вологу в ґрунті. У 1 л води розчиняється 70 л аміаку, тому надмірна норма, особливо азотних добрив, зв’яже і так невеликі запаси вологи, які є в ґрунті.
Щодо стартових добрив, які вносяться насамперед для забезпечення рослин рухомими формами фосфору за умов його недоступності з ґрунту, то потрібно звертати увагу на сольовий індекс добрива, він має бути якомога меншим. Якщо занадто концентрований розчин внести поряд із насіниною, то у майбутньому у зародкових корінців знижується осмотичний потенціал і, як наслідок, зменшується можливість рослини засвоювати вологу з ґрунту.
Важливо забезпечити особливості генетики гібрида технологією вирощування. Визначити, чи він має високу холодостійкість, чи можна його висіяти раніше, коли ще є волога, але при цьому більш холодний ґрунт (7-8°С, а не 10-12°С), чи можна висівати в монокультурі, яку він має стійкість до впливу наявних негативних факторів навколишнього середовища тощо.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua